Клінічна хірургія – 2014 – № 11
О. Г. Котенко, В. А. Кондратюк, Д. А. Федоров, А. В. Гриненко, А. А. Коршак, А. В. Гусев, А. О. Попов, М. С. Григорян
РЕЗУЛЬТАТЫ ПРЕДОПЕРАЦИОННОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ ВОРОТНОЙ ВЕНЫ У ПАЦИЕНТОВ ПРИ БИЛИАРНЫХ ОПУХОЛЯХ ПЕЧЕНИ
Реферат
Проанализированы результаты предоперационной эмболизации воротной вены (ЭВВ) у 90 пациентов, оперированных по поводу билиарных опухолей печени. У 47 больных обнаружена опухоль Клацкина, у 29 – периферическая холангиокарцинома, у 14 – опухоль желчного пузыря. Всем больным запланирована радикальная обширная резекция печени (ОРП), расчетный остаточный объем печени (РООП) не превышал 40% объема неповрежденной паренхимы. Объем ЭВВ в целом соответствовал объему планируемой резекции. После ЭВВ давление в воротной вене повышалось на 75%, в дальнейшем – постепенно снижалось в течение 24 ч. РООП увеличился с (354 ± 72) до (462 ± 118) см3, с (33 ± 7) до (45 ± 11)%, что позволило выполнить радикальную резекцию печени у 79 (87,8%) пациентов. Таким образом, применение ЭВВ у пациентов при билиарных опухолях печени позволило увеличить РООП после радикальной резекции, повысить резектабельность таких опухолей.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 8-13.
І. Б. Щепотін, О. О. Колеснік, А. В. Лукашенко, А. А. Бурлака, В. В. Приймак, О. В. Ганіч
ПОЄДНАННЯ IN–SITU РОЗДІЛЕННЯ ПЕЧІНКИ ТА ЛІГУВАННЯ ВОРІТНОЇ ВЕНИ У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК З МЕТАСТАТИЧНИМ УРАЖЕННЯМ ПЕЧІНКИ
Реферат
Майже у 50% пацієнтів при колоректальному раку (КРР) виявляють метастатичне ураження печінки, у 20 – 34% з них метастази синхронні з первинною пухлиною. Основною проблемою при оцінці резектабельності КРР з метастатичним ураженням печінки (мКРР) є можливість залишити достатній об’єм паренхіми органа, оскільки гостра печінкова недостатність (ГПН) є одним з провідних факторів ризику виникнення ускладнень та смертності в ранньому післяопераційному періоді після розширеної гемігепатектомії.
Вивчено доцільність застосування хірургічної тактики in–situ розділення печінки у поєднанні з лігуванням ворітної вени (РП–ЛВВ), розробленої групою хірургів в Регенсбурзі, в кінці Національного інституту раку. Проаналізовані результати лікування з приводу мКРР з застосуванням РП–ЛВВ 3 хворих та стандартної двохетапної резекції (СДР) печінки – 3. Тривалість періоду між етапами РП–ЛВВ у середньому (10 ± 1) доба, СДР – (56 ± 11,3 доби (р = 0,001). Результати дослідження свідчать про безпечність виконання РП–ЛВВ у хворих з приводу мКРР. Застосування такої хірургічної тактики дозволило знизити ризик виникнення ГПН після розширеної резекції печінки у хворих за білобарного метастатичного ураження органа.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 14–16.
А. В. Борота, О. В. Совпель, А. П. Кухто, Н. К. Базиян–Кухто
КОМБИНИРОВАННЫЕ ОПЕРАТИВНЫЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА ПО ПОВОДУ МЕСТНО–РАСПРОСТРАНЕННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТОЛСТОЙ КИШКИ
Реферат
В клинике общей хирургии на базе Областного колопроктологического центра в период 2012 – 2013 гг. оперированы 469 пациентов по поводу различных заболеваний толстой кишки (ЗТК). Проанализированы результаты лечения 51 (10,8%) пациента, которым произведены комбинированные оперативные вмешательства (КОВ). По поводу опухолей толстой кишки оперированы 48 (94,1%) пациентов, неопухолевых заболеваний – 3 (5,9%). КОВ при опухолях толстой кишки различной локализации в объеме паллиативных выполнены у 22 (13,1%) больных, у 34 (67%) – с резекцией или удалением одного пораженного органа, у 17 (33%) – двух органов и более. У 49 (96%) больных операция завершена формированием межкишечного анастомоза либо низведением ободочной кишки. При адекватном проведении диагностических мероприятий и предоперационной подготовки пациентов выполнение КОВ целесообразно, поскольку не ухудшает показатели качества их жизни. Для оценки степени риска КОВ следует учитывать объем и тяжесть каждого этапа, выраженность нарушений функций органов и систем, операбельность процесса.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 17–19.
В. І. Кустрьо, О. В. Лангазо
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ ОБТУРАЦІЙНОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОВСТОГО КИШЕЧНИКУ
Реферат
Проаналізовані результати лікування 47 хворих з приводу операбельного раку лівої половини товстої кишки, ускладненого гострою обтураційною непрохідністю товстої кишки (ГОНТК), у яких виконана радикальна обструктивна операція типу Гартманна. У 26 хворих (1–ша група) здійснена типова обструктивна радикальна операція типу Гартманна, у 21 (2–га група) – радикальна обструктивна операція за запропонованою нами методикою. У 1–й групі ускладнення після операції виникли у 7 (26,9%) хворих, тривалість лікування у стаціонарі становила у середньому 19 діб- у 2–й групі – ускладнення спостерігали у 2 (9,5%) хворих, тривалість лікування у стаціонарі – 13 діб. Отже, застосування запропонованого методу хірургічного лікування ГОНТК дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень у 2,8 разу, летальність – у 2,4 разу, тривалість лікування у стаціонарі – в 1,4 разу, потребу у перев язках та витрати перев язувального матеріалу після операції – у 10 разів.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 20–24.
В. В. Грубник, С. П. Дегтяренко
ТАКТИКА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СЛОЖНЫХ СВИЩЕЙ ПРЯМОЙ КИШКИ
Реферат
Обобщен опыт обследования и лечения 646 пациентов по поводу различных форм сложных свищей прямой кишки (СПК). Разработана и внедрена рабочая классификация СПК с учетом их сложности. Применение дифференцированного подхода позволило более широко использовать сфинктеросохраняющие методы, улучшить функциональные результаты, качество жизни пациентов, уменьшить продолжительность периода нетрудоспособности и частоту инвалидизации больных.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 25–28.
Н. Н. Милица, Н. Д. Постоленко, К. Н. Милица, И. Н. Ангеловский, В. В. Солдусова, В. С. Казаков
ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ТОЛСТОКИШЕЧНЫХ АНАСТОМОЗОВ В ЦЕЛЯХ ПРОФИЛАКТИКИ НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТИ ИХ ШВОВ
Реферат
Проанализированы результаты хирургического лечения 424 пациентов, у которых выполнены отсроченные и плановые оперативные вмешательства по поводу онкологических заболеваний толстой кишки. Отмечены преимущества однорядного шва при формировании толстокишечных анастомозов по сравнению с двухрядным: минимальная частота несостоятельности швов – соответственно (4,9 ± 0,8) и (7,9 ± 1,7)% (p<0,001). Наиболее часто несостоятельность швов колоректального соустья наблюдали после передней резекции прямой кишки – у (9,7 ± 1,9) и (7,2 ± 1,5)% больных. Послеоперационная летальность составила 2,6%, причиной смерти большинства больных были тромбоэмболия легочной артерии и острая сердечно–сосудистая недостаточность.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 29–31.
М. Ю. Ничитайло, І. І. Булик, М. С. Загрійчук, І. П. Коритко, А. В. Гоман
ТРОАКАРНА ГРИЖА ПІСЛЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ. КЛАСИФІКАЦІЯ, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА
Реферат
Проаналізований власний досвід лікування хворих з приводу троакарної грижі (ТГ) після лапароскопічних оперативних втручань. Запропонована класифікація ТГ, проаналізовані основні фактори ризику та прогностичні критерії формування ТГ. Наведені основні методи хірургічної корекції ТГ.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 32–34.
О. О. Біляєва, Н. П. Коржик, О. М. Миронов, В. В. Ємець, А. П. Мірошніченко, В. В. Біляєв
ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА: УСКЛАДНЕННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ
Реферат
Проаналізовані результати лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ), виконаної у 71 пацієнта з приводу жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ). У ранньому післяопераційному періоді гострий холангіт виник у 2 (2,8%) хворих, гострий панкреатит – в 1 (1,4%), післяопераційний інфільтрат – у 14 (19,7%), нагноєння післяопераційного рубця – у 6 (8,4%)- віддалені ускладнення у вигляді постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) спостерігали у 29 (40,8%) пацієнтів, грижі черевної стінки – у 3 (4,2%).
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 35–37.
Д. В. Андрющенко
ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ
Реферат
На підставі аналізу даних літератури та результатів хірургічного лікування 125 хворих з приводу гострого панкреатиту (ГП) обґрунтовано доцільність застосування поняття “гострий ускладнений панкреатит”, а також термінів “біліарний панкреатит” і “некротичний панкреатит”. Здійснено поглиблену характеристику місцевих ускладнень ГП за морфологічними, топографоанатомічними та кількісними ознаками з їх подальшою систематизацією. Наведені методи оперативної корекції різних ускладнень захворювання. Результати дослідження сприятимуть реалізації уніфікованих лікувально–тактичних підходів при ГП.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 38–41.
С. П. Щукін
Сучасні методи діагностики тромбофілічних станів та комплексне лікування ПАЦІЄНТІВ з ПРИВОДУ тромботичниХ ускладненЬ ТЯжких форм варикозної хвороби
Реферат
Видео: Динаміка культури донорства з початку 2014 року. Український Кризовий Медіа Центр, 2-11-2015
Обговорені актуальні питання хірургічного лікування пацієнтів з приводу ускладнень тяжких форм варикозної хвороби (ВХ) нижніх кінцівок (НК). Проаналізовані причини незадовільних результатів лікування пацієнтів з приводу варикотромбофлебіту (ВТФ), основна з яких – відсутність єдиної тактики оперативного лікування та антикоагулянтної терапії. Наведені результати обстеження пацієнтів з тромботичними ускладненнями тяжких форм ВХНК за їх рецидивуючого перебігу, при поєднанні ВТФ і тромбозу глибоких вен (ТГВ) НК з використанням діагностичного комплексу «ПЛР генетика тромбофілія». Запропонована диференційована тактика лікування пацієнтів з приводу тяжких форм ВХНК за різної локалізації тромботичного процесу з огляду на наявність тромбофілічних станів.
Видео: Центральна лікарня. 1 серія
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 42–44.
Д. Л. Бузмаков
АЛГОРИТМ ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯТРОМБОТИЧНОЇ ХВОРОБИ НИЖНІХ КІНЦІВОК
Реферат
Наведені результати застосування патогенетично обґрунтованого діагностичного алгоритму визначення методу лікування пацієнтів з приводу післятромботичної хвороби (ПТХ) нижніх кінцівок (НК). За запропонованим алгоритмом оцінювали клінічний стан, визначали субфасціальний тиск (СФТ) на гомілці, проводили ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС) венозної системи, стимуляційну електронейроміографію (ЕНМГ) гомілок, встановлювали рівень D–димеру (ДД) та активність антитромбіну–ІІІ (АТ–ІІІ) у загальному та реґіонарному кровотоку з обчисленням його співвідношення. У 33 (31,1%) хворих проведено консервативну терапію, у 34 (32,1%) – виконане відстрочене хірургічне втручання, у 39 (36,8%) – хірургічну корекцію венозного кровотоку, у 22 (20,8%) – підготовку і закриття трофічних виразок за методикою клініки. Визначення рівня ДД і активності АТ–ІІІ в поєднанні з даними УЗДС дозволило диференційовано встановити показання до виконання венокоригувальних оперативних втручань.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 45–47.
С. О. Косульников, С. О. Тарнопольський, А. М. Беседин, С. І. Карпенко
Комплексна служба лікування ХВОРИХ З ПРИВОДУ СИНДРОМУ діабетичної стОпИ
Реферат
На базі Дніпропетровської обласної клінічної лікарні створена комплексна служба лікування хворих з приводу синдрому діабетичної стопи (СДС) з метою поліпшення якості надання їм кваліфікованої медичної допомоги шляхом застосування високих технологій. Створення такої служби дозволило поліпшити результати лікування хворих. Збільшення частоти виконання малих операцій на стопі дозволило на 34,4% збільшити кількість хворих, у яких вдалося зберегти опірну функцію стопи, і на 39,5% зменшити частоту виконання ампутації нижньої кінцівки (НК) на рівні стегна з збереженням колінного суглоба, що дуже важливо для протезування. Широка пропаганда серед населення і первинної ланки охорони здоров’я дозволяє на більш ранніх етапах виявити й усунути ускладнення цукрового діабету (ЦД).
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 48–51.
В. Д. Розуменко, А. А. Яворский, Т. А. Малышева, В. В. Васлович, О. Г. Черненко, И. С. Бобрик
Возрастные особенностИ метаболизма, структуры опухолей головного мозга и их клиническое значение
Реферат
Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 476 пациентов по поводу глиомы головного мозга (ГМ). Отмечены особенности диагностики, клинического течения и морфологических проявлений опухолей ГМ у пациентов старшего возраста. Установлены морфологические критерии метаболических паранеопластических проявлений. Оценена роль структурных проявлений гипоксии у пациентов пожилого возраста для прогноза течения заболевания.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 52–54.
Д. С. Аветиков, Л. Р. Криничко, С. А. Ставицкий, А. А. Раскалупа, И. В. Бойко
ФАКТОРЫ РИСКА И АНАЛИЗ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОСЛЕ РЕГЕНЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ В ХИРУРГИИ ПОЛОСТИ РТА
Реферат
Проанализированы наиболее распространенные факторы риска в реконструктивной и пластической хирургии полости рта. Проведен достоверный мониторинг частоты возникновения осложнений при аугментации челюстных костей в зависимости от фактора риска.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 55–57.
М. С. Опанасенко, М. І. Калениченко, О. В. Терешкович, Б. М. Конік, О. К. Обремська, Є. В. Климець, В. І. Борисова, Л. І. Леванда, І. М. Купчак, О. Е. Кшановський
ОПТИМІЗАЦІЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНИХ УМОВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕНДОСКОПІЧНОЇ БІОПСІЇ ВНУТРІШНЬОГРУДНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ
Реферат
Видео: оперативная хирургия и топографическая анатомия мозгового отдела головы
Проведений ретроспективний аналіз результатів трансплевральної (відеоторакоскопічної та відеоасистованої) біопсії внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (ВГЛВ), виконаної у 91 хворого при синдромі внутрішньогрудної лімфаденопатії (СВГЛ) різної етіології за період з 2003 по 2014 р. Ендоскопічну біопсію ВГЛВ здійснюють у середостінні в зоні високого ризику, тому хворим необхідно створити адекватні й безпечні умови інтраопераційного комфорту, зокрема, положення лежачи на боці, накладання штучного пневмотораксу (ШП) перед операцією, однолегеневу вентиляцію, підняття головного кінця операційного стола на 30о. Ці заходи забезпечують оптимальні умови для проведення маніпуляцій та мінімізацію частоти інтраопераційних ускладнень або їх уникнення після операції.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 58–61.
В. І. Савенков, С. Б. Павлов
ЗМІНИ ПРОФІЛЮ ЦИТОКІНІВ У ХВОРИХ ПРИ ГІДРОНЕФРОЗІ, ЯКИМ ПОКАЗАНЕ ОПЕРАТИВНЕ ВТРУЧАННЯ
Реферат
Під час дослідження профілю цитокінів у крові хворих при гідронефрозі, зумовленому обструкцією мисково–сечоводного сегмента (МСС) різної етіології та за різного перебігу, на 21–шу добу після операції встановлений його виражений дисбаланс у пацієнтів за рецидивного перебігу, особливо за вродженої обструкції, що свідчило про різні шляхи виникнення рецидивів стриктури. Як прогностичний критерій ризику виникнення рецидивів запропоноване відношення рівня фактору некрозу пухлин–a (ФНП–a) та інтерлейкіну–10 (ІЛ–10), як додатковий діагностичний критерій – рівень ІЛ–17, для визначення ще й спадкового генезу порушення системи регуляції
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 62–66.
М. М. Кукушкіна, С. І. Коровін, О. І. Солодянникова, Г. Г. Сукач, А. Ю. Палівець, В. В. Остафійчук, О. М. Потороча
ЗНАЧЕННЯ ЛІМФАДЕНЕКТОМІЇ «СТОРОЖОВИХ» ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ У КОМБІНОВАНОМУ ЛІКУВАННІ МЕЛАНОМИ ШКІРИ КІНЦІВОК І ТУЛУБА
Реферат
Проведений порівняльний аналіз безпосередніх і віддалених результатів лікування хворих з приводу меланоми шкіри (МШ), яким здійснені широке висічення первинної пухлини і лімфаденектомія «сторожового» лімфатичного вузла (СЛВ), та пацієнтів, у яких хірургічне втручання обмежене радикальним видаленням первинної пухлини.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 67–70
М. В. Макаренко
СИСТЕМНАЯ ПРОДУКЦИЯ ЦИТОКИНОВ И ФАКТОРОВ РОСТА ПРИ РАЗЛИЧНЫХ ФОРМАХ СИНДРОМА ЗАДЕРЖКИ РОСТА ПЛОДА
Реферат
Синдром внутриутробной задержки роста плода (СЗРП) – одно из наиболее распространенных патологических состояний во время беременности, характеризуется нарушением функции фетоплацентарной системы. Его частота составляет от 3 до 8%. Изучение особенностей системных и местных иммунных нарушений, сопровождающих СЗРП, позволит установить иммунные механизмы его формирования. Выявление нарушений иммунорегуляции на системном и местном уровне даст возможность создать патогенетически обоснованную концепцию участия иммунной системы в формировании асимметричных и симметричных форм СЗРП, разработать новые подходы к прогнозированию и диагностике.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 71–74.
С. С. Страфун, І. А. Лазарeв, І. В. Гомонай
БІОМЕХАНІЧНІ АСПЕКТИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПЕРАЦІЇ ЛАТАРЖЕ З ПРИВОДУ ЗВИЧНОГО ВИВИХУ ПЛЕЧА ПРИ УРАЖЕННІ КІСТОК
Реферат
Проведене біомеханічне обґрунтування ефективності операції Латарже у пацієнтів з приводу звичного вивиху плеча при ураженні кісткової тканини на основі ретроспективного аналізу клініко–рентгенологічних показників і даних магніторезонансної томографії (МРТ). Зіставляли дані у пацієнтів, яким з приводу звичного вивиху плеча здійснювали стабілізацію плечового суглоба за Латарже, та результати біомеханічного експерименту – визначення напружено–деформованого стану (НДС) структур плечового суглоба в умовах дефекту суглобової западини лопатки (СЗЛ) і пошкодження Хілл–Сакса з застосуванням методу скінченно–елементного (СЕ) імітаційного комп’ютерного моделювання. При відведенні верхньої кінцівки на 90° максимальні показники НДС на поверхні СЗЛ за наявності дефекту розмірами 30% її загальної площі до операції Латарже були на 198,7% більшими, ніж після її виконання- при відведенні верхньої кінцівки на 90° та її зовнішній ротації на 45° – на 286,8%- при відведенні верхньої кінцівки на 90° та її зовнішній ротації на 90°– на 346,5%.
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 75–76.
В. В. Черный, О. Н. Гулько, В. П. Сердюк, О. М. Симонов
НАБЛЮДЕНИЕ АДЕНОКАРЦИНОМЫ ВОСХОДЯЩЕЙ ОБОДОЧНОЙ КИШКИ
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 77–78.
С. Н. Фуркало, П. А. Гиндич
ПРИМЕНЕНИЕ БИОДЕГРАДИРУЮЩЕГО СТЕНТА ПРИ АТЕРОСКЛЕРОТИЧЕСКОМ ПОРАЖЕНИИ АРТЕРИЙ ГОЛЕНИ
Клінічна хірургія. – 2014. – № 11. – С. 79–80.
Володимир Якович Білий 70 років від дня народження
