Клінічна хірургія, 2013, № 10

ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ХИРУРГИИ РАКА ПРЯМОЙ КИШКИ

Г. В. Бондарь, В. Х. Башеев, О. В. Совпель, И. В. Совпель

РЕФЕРАТ

Проанализированы непосредственные и отдаленные результаты лечения 2803 больных, оперированных по поводу рака прямой кишки (РПК) в Донецком областном противоопухолевом центре за период с 2001 по 2010 г. Осложненное течение РПК отмечено у 17,2% больных. Чаще других выполняли брюшноанальную резекцию (БАР) — у 1907 (68,0 ± 1,1)% больных, операции с первичным восстановлением непрерывности пищеварительного канала — у 2703 (96,4 ± 1,6)%. Интраоперационные осложнения возникли у 259 (9,2 ± 0,7)% больных, послеоперационные — у 392 (14,0 ± 0,6)%, наиболее часто некроз низведенной кишки — у 136 (4,9)%. После радикальных операций показатели пятилетней выживаемости составили (76,2 ± 1,7)%, после паллиативных — (10,6 ± 5,7)%. Принятая в клинике хирургическая доктрина позволяет достичь онкологически эффективного уровня оказания специализированной помощи. Полученные результаты сопоставимы с таковыми в крупных европейских и мировых клиниках, что подтверждает целесообразность применения разработанных хирургических направлений.

ЛЕЧЕНИЕ И ПРОФИЛАКТИКА ИНФЕКЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ В ГЕПАТОБИЛИАРНОЙ ХИРУРГИИ

М. Е. Ничитайло, Л. М. Булик, Б. Ф. Яковлев

РЕФЕРАТ

Проанализированы результаты применения антибактериального препарата из группы фторхинолонов максицина в гепатобилиарной хирургии и гинекологии у 28 больных. У 6 больных препарат применяли после реконструктивных операций на билиарном тракте (высокая гепатикоеюностомия по поводу рубцовой стриктуры желчных протоков), у 22 — после лапароскопических операций (холецистэктомия, холедохолитотомия, удаление нагноившихся кист яичника). Представлен спектр возбудителей, доказана высокая эффективность препарата для профилактики и лечения заболеваний и послеоперационных осложнений после вмешательств на органах гепатобилиарной зоны и кистозного поражения яичников.

ФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ГЕМОСТАЗА У ПАЦИЕНТОВ, ОПЕРИРОВАННЫХ ПО ПОВОДУ ПСЕВДОКИСТ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

РЕФЕРАТ

Оперативное лечение псевдоксит (ПК) поджелудочной железы (ПЖ) сопровождается изменением показателей свертывающей системы крови, которые характеризуют как гиперкоагуляционные. Эти нарушения отмечают через 12—24 ч после оперативного вмешательства, их частота существенно уменьшается при применении пентоксифиллина (ПТФ). Наиболее выраженное снижение интраоперационной гиперкоагуляции отмечено при применении эндоскопического дренирования со стентированием полости ПК.

ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНЫХ СТРОМАЛЬНЫХ ОПУХОЛЕЙ

И. П. Ерко, А. А. Молошок, В. Н. Зотов

РЕФЕРАТ

Гастроинтестинальные стромальные опухоли (GIST) выделены в отдельную нозологическую единицу в 2000 г. Точный диагноз возможно установить только по результатам иммуногистохимического исследования и выявления СD 117. Приведены результаты лечения 32 больных по поводу GIST за период с 2007 по 2012 г. Клинические признаки GIST неспецифичны. Обследование должно включать проведение ЭГДС, УЗИ и КТ брюшной полости. GIST желудка диагностированы у 65,6% больных, тонкой  кишки — у 9,4%, толстой кишки — у 9,4%, поджелудочной железы — у 3,1%. Объем операции зависит от локализации, размеров и распространения опухоли.

ВЗАИМНАЯ РОЛЬ ФАКТОРОВ ЭНДОТОКСИКОЗА И СИНДРОМА ВНУТРИБРЮШНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ В ПАТОГЕНЕЗЕ АБДОМИНАЛЬНОГО СЕПСИСА

Н. А. Велиев, Д. Н. Гасанова, В. Ф. Исмаилов

РЕФЕРАТ

На основании анализа результатов лечения 156 больных по поводу абдоминального сепсиса (АС) изучена взаимная роль основных факторов эндотоксикоза и синдрома внутрибрюшной гипертензии (ВБГ) в его патогенезе. В качестве показателей источника воспаления в брюшной полости изучено содержание нейтрофильных гранулоцитов (НГ), макрофагов, интерлейкинов (ИЛ—6, ИЛ—10) в перитонеальном экссудате. Установлено взаимное потенцирование факторов эндотоксикоза и синдрома ВБГ, что обусловливает клинические проявления органной дисфункции, определяет тяжесть течения и исход патологического процесса. Такой подход к патогенезу АС позволяет своевременно и адекватно составить соответствующую лечебную программу у больных.

ЗАСТОСУВАННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ МІКРОСУДИННОЇ ДОППЛЕРОГРАФІЇ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ АРТЕРІАЛЬНОЇ АНЕВРИЗМИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

М. В. Глоба, С. О. Литвак

ЕФЕРАТ

Оцінені можливості та результати застосування інтраопераційної мікросудинної допплерографії (ІМДГ) при мікрохірургічному виключенні артеріальної аневризми (АА) головного мозку (ГМ). Дослідження проведене під час оперативного втручання у 30 хворих при гострому порушенні кровообігу ГМ за геморагічним типом внаслідок розриву АА, 23 — оперовані у гострому періоді (1—14—та доба), 7 — у ранньому відновному періоді (після 30—ї доби). Інтраопераційна експрес—оцінка кровотоку дозволила своєчасно діагностувати та коригувати деякі типові технічні ускладнення, зокрема, неповне виключення АА з кровотоку, стенозування просвіту артерії, що несе аневризму, після її кліпування- об’єктивізувати вазоспазм (ВС) сегментів артерій у хворих, оперованих у гострому періоді крововиливу, діагностувати реактивний ВС під час маніпуляцій на артеріях. Одужали 82,6% пацієнтів, оперованих у гострому періоді субарахноїдального крововиливу (САК), та 100% — у ранньому відновному періоді. Використання ІМДГ забезпечує об’єктивізацію, спрощує інтраопераційну оцінку радикальності виключення АА ГМ та прохідності відповідних сегментів артерій у зоні оперативного втручання, що сприяє зменшенню частоти ішемічних ускладнень та позитивно впливає на результати лікування.

ИЗУЧЕНИЕ КРОВОТОКА ПО ВЕРХНЕЙ ПОЛОЙ ВЕНЕ ДЛЯ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ПРИМЕНЕНИЯ ДВУНАПРАВЛЕННОГО КАВАПУЛЬМОНАЛЬНОГО АНАСТОМОЗА ДЛЯ КОРРЕКЦИИ ГЕМОДИНАМИКИ У ПАЦИЕНТОВ ПРИ ГИПОПЛАЗИИ ПРАВОГО ЖЕЛУДОЧКА

М. Ф. Зиньковский, Р. Р. Сейдаметов, Б. В. Бацак, А. М. Довгань, Е. М. Трембовецкая, М. Ю. Атаманюк, С. Е. Дыкуха, К. Б. Бабаджанов

РЕФЕРАТ

Описан метод прогнозирования до операции возможности закрытия дефекта межпредсердной перегородки (ДМПП) одновременно с полуторажелудочковой коррекцией врожденных пороков сердца (ВПС), сопровождающихся гипоплазией правого желудочка (ГПЖ). Метод основан на сопоставлении исходного объема кровотока по верхней полой вене (ВПВ) и объема право—левого шунта на предсердном уровне. Дефект можно закрыть, если кровоток по ВПВ и объем шунта приблизительно одинаковы. Согласно прогнозу, у 16 из 37 больных дефект был закрыт. После операции не наблюдали признаков сердечной недостаточности и цианоза. Если объем шунта превышает объем кровотока по ВПВ, дефект оставляют, но необходимо создать условия для роста правого желудочка (ПЖ), чтобы в перспективе включить его в легочное кровообращение. Такой подход позволяет избежать выполнения повторных операций у большинства пациентов.

PRP—ТЕРАПИЯ И РЕГУЛЯРНАЯ ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА В КОМПЛЕКСЕ ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ ПО ПОВОДУ ДИСТАЛЬНОЙ ФОРМЫ АРТЕРИАЛЬНОЙ ОККЛЮЗИИ

А. С. Никоненко, А. В. Губка, А. Н. Волошин

РЕФЕРАТ

Распространенность хронической ишемии (ХИ) тканей нижних конечностей (НК) в Украине составляет более 20% в структуре заболеваний сердечно— сосудистой системы. Более чем в 40% наблюдений удачно выполнить “прямую” реваскуляризацию невозможно вследствие диффузного поражения дистальных отделов артериального русла. У 60—87% таких больных возникает тяжелая ишемия тканей НК, что обусловливает необходимость их высокой ампутации на уровне бедра. Проанализированы результаты хирургического лечения 36 пациентов по поводу неоперабельных типов окклюзии периферических артерий. У 18 пациентов применен алгоритм интраоперационного ультразвукового дуплексного сканирования, хирургические вмешательства выполнены с использованием оптимизированных методик. Вторым этапом проведена PRP—терапия, со 2—х суток лечения все больные выполняли разработанный комплекс физических упражнений, направленный на укрепление мышц голени и бедра. Оптимизация непрямых видов реваскуляризации НК позволила увеличить частоту положительных результатов лечения с 55,6 до 88,9%, уменьшить частоту неудовлетворительных результатов — с 44,4  до 11,1%. Применение PRP—терапии и комплекса регулярных физических нагрузок способствовало увеличению содержания VEGF фактора в сыворотке крови на 15,6%, лодыжечно—плечевого индекса (ЛПИ) — на 28,9% у пациентов при окклюзии артерий бедренно—подколенно—берцового сегмента. PRP—концентрат является мощным клеточно—биологическим активатором фактора роста эндотелия сосудов, улучшает метаболизм и микроциркуляцию в мышцах и клетках кожи.

ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ РЕНТГЕНОЭНДОВАСКУЛЯРНОЙ ЭМБОЛИЗАЦИИ БРОНХИАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ В ЛЕЧЕНИИ ЛЕГОЧНОГО КРОВОТЕЧЕНИЯ

П. П. Шипулин, В. Е. Севергин, Н. А. Кузнецов, А. Аграхари

РЕФЕРАТ

Представлены результаты применения рентгеноэндоваскулярной эмболизации (РЭЭ) бронхиальных артерий (БА) в лечении 67 больных по поводу легочного кровотечения (ЛК) различной этиологии. Непосредственный гемостатический эффект достигнут у 64 (95,6%) больных. Рецидив ЛК в сроки до 1 года наблюдали у 5 (7,5%) пациентов. Приведены ангиографические признаки поражения БА. Показана возможность использования метода в лечении осложненных форм злокачественных опухолей легкого и средостения.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ПОЄДНАННЯ У ХВОРИХ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ ТА ТУБЕРКУЛЬОЗУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЄ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ

М. С. Опанасенко, Л. І. Леванда, В. А. Кононенко, В. І. Клименко, О. В. Терешкович, М. І. Калениченко, Б. М. Конік, О. К. Обремська, Р. С. Демус, О. Е. Кшановський

ЕФЕРАТ

Узагальнені результати хірургічного лікування 116 хворих з приводу туберкульозу органів дихання на тлі цукрового діабету (ЦД). Наведені дані щодо частоти виявлення різних типів ЦД у фтизіохірургії. Загальна успішність лікування становила 96%. Частота хірургічних ускладнень 12,2%. Висвітлений власний погляд щодо ведення пацієнтів при поєднанні туберкульозу органів дихання і ЦД.

ВПЛИВ САТУРАЦІЇ ЗМІШАНОЇ КАПІЛЯРНОЇ КРОВІ НА СУБ’ЄКТИВНУ ОЦІНКУ ІНТЕНСИВНОСТІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО БОЛЮ

Б. О. Кабаков

РЕФЕРАТ

В статті розглядається вплив подовженої периневральної блокади (ППБ) стегнового нерва на суб’єктивну оцінку інтенсивності післяопераційного болю та її зв’язок з сатурацією змішаної капілярної крові.

ЕТАПНЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ЗА ТЯЖКОЇ ЗАКРИТОЇ ПОЄДНАНОЇ АБДОМІНАЛЬНОЇ ТРАВМИ

Я. Л. Заруцький, І. Р. Трутяк

РЕФЕРАТ

У 91 постраждалого за тяжкої закритої поєднаної абдомінальної травми (ТЗПАТ) проведене етапне хірургічне лікування, у 41 з них операцію виконували протягом одного наркозу, проте, з хірургічною паузою після тимчасового припинення кровотечі, у 50 — застосовано технологію “damage control surgery”. Показаннями до етапного хірургічного лікування були нестабільний і критичний стан постраждалих, “несприятливий” прогноз перебігу гострого періоду травматичної хвороби (ТХ). Під час невідкладної лапаротомії проводили хірургічні маніпуляції у мінімальному обсязі, застосовували хірургічну паузу з переоцінкою тяжкості стану пацієнта. Оперативне втручання продовжували за досягнення стабільної гемодинаміки, поліпшення показників гомеостазу. Тривалість хірургічної паузи у середньому (94,5 ± 7,2) хв. У 50 постраждалих, незважаючи на припинення кровотечі і стабілізацію систолічного артеріального тиску (АТ), показники гомеостазу були порушені, їх переводили до відділення реанімації та інтенсивної терапії з подальшим виконанням програмованої релапаротомії (технологія “damage control surgery”). Застосування диференційованого етапного хірургічного лікування постраждалих при ТЗПАТ дозволило зменшити частоту виникнення декомпенсованого шоку — на 6,4%, ДВЗ—синдрому — до 1%, поліорганної недостатності — до 7,1%, загальної летальності — на 9,5%.

АНАЛІЗ АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТІ У ХВОРИХ, ЯКИХ ЛІКУВАЛИ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ЛІКАРНІ

О. В. Олійник, Н. І. Красій

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати моніторингу антибіотикорезистентності мікроорганізмів у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ) та абдомінальної хірургії (ВАХ) Тернопільської університетської лікарні. Отримані дані дозволяють оцінити можливості застосування антимікробних препаратів в емпіричній терапії. Зважаючи на значну кількість мультирезистентних збудників у конкретному стаціонарі, емпіричну терапію під час лікування хворих у ВАІТ слід призначати на підставі локальних даних про чутливість мікрофлори до антибактеріальних препаратів.

ЗНАЧЕНИЕ ХИРУРГИЧЕСКОЙ РЕИННЕРВАЦИИ ГОРТАНИ В ЛЕЧЕНИИ ИНВАЗИВНОГО РАКА ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

В. А. Паламарчук

РЕФЕРАТ

Изучены возможности и эффективность выполнения симультанных операций по поводу инвазивного рака щитовидной железы (ЩЖ) при исходном нейропатическом стенозе гортани и дисфоническом синдроме, направленных на минимизацию остаточного объема ткани ЩЖ и хирургическую реиннервацию гортани. Результаты хирургической реиннервации гортани по данным видеоларингоскопии, аэродинамического и спектрального анализа голоса, самооценки влияния нарушений голоса на качество жизни пациента. После операции отмечено улучшение фонации и качества жизни у всех пациентов. Первичная нейрорафия возвратного гортанного нерва (ВГН) обеспечивает восстановление нормального или почти нормального разговорного голоса вследствие восстановления тонуса и объема латеральной перстнечерпаловидной (m. cricoarytenoideus lateralis) и щиточерпаловидной (m. thyroarytenoideus) мышц на стороне поражения и может быть эффективно использована для коррекции последствий нейропатического паралича гортани при хирургическом лечении рака ЩЖ.

ТЕХНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАНССФЕНОЇДАЛЬНИХ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ З ПРИВОДУ АДЕНОМИ ГІПОФІЗА, ЩО СЕКРЕТУЄ ПРОЛАКТИН

О. М. Возняк

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати лікування 84 хворих, оперованих з приводу пролактиноми (ПЛ), з застосуванням транссфеноїдального підходу. Детально описані всі етапи транссфеноїдального хірургічного втручання, починаючи від укладання пацієнта на операційному столі та розташування приладів в операційній, до тампонади порожнини носа. Встановлено залежність радикальності хірургічного втручання від топографо—гістологічних особливостей пухлини, а також раніше проведеного лікування.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ОПЕРАТИВНОГО ЛЕЧЕНИЯ ВАРИКОЦЕЛЕ В ПЛАНЕ ВОССТАНОВЛЕНИЯ РЕПРОДУКТИВНОЙ ФУНКЦИИ

О. Д. Никитин, С. В. Базалицкая

РЕФЕРАТ

Обследованы 206 больных по поводу варикоцеле и бесплодия в возрасте от 25 до 45 лет. Нормальные показатели спермограммы отмечены у 69  пациентов, нарушения фертильности различной степени выявлены у 67,5%. При анализе эффективности хирургического вмешательства отмечены определенные преимущества микрохирургической операции Мармара. Оперативное устранение варикоцеле как этап лечения бесплодия не следует применять, не предупредив бесплодную пару о возможном отсутствии успеха лечения.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЗАСТОСУВАННЯ ОСТЕОСИНТЕЗУ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК НИЖНІХ КІНЦІВОК ПРИ ПОЛІТРАВМІ

С. І. Герасименко, Б. П. Байчук, В. К. Піонтковський

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати лікування 182 хворих з приводу перелому довгих кісток нижніх кінцівок (НК) при політравмі у травматологічних відділеннях Волинської та Рівненської обласних клінічних лікарень у 2006 — 2012 рр. Встановлено значну ефективність застосування блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС) при переломах стегнової та великогомілкової кісток за умови політравми у порівнянні з такою при використанні компресійних динамічних пластин.

ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ

ВЫПОЛНЕНИЕ ЛИМФОДИССЕКЦИИ У БОЛЬНЫХ, ОПЕРИРОВАННЫХ ПО ПОВОДУ НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНОГО РАКА ЛЕГКОГО

А. П. Колесник, А. И. Шевченко, В. А. Кузьменко

ОСАДЖЕННЯ КРИСТАЛІВ КАЛЬЦІЮ ПІРОФОСФАТУ НА СУГЛОБОВИХ ПОВЕРХНЯХ СКРОНЕВО—НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА

О. С. Воловар, Т. В. Кустрьо

КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ЗАВОРОТ ВЕЛИКОГО САЛЬНИКА

Л. Ф. Березіна, І. В. Ільїн