Туберкульоз колінного суглоба

Видео: Колінний суглоб

Туберкульоз колінного суглоба займає четверте місце по частоті, ураження скелета і досягає 20%. Початкове ту­беркульозне вогнище локалізується в епіметафізі стегнової кістки в 29% випадків, у прокси­мальному епіметафізі великогомілкової кістки — у 61,6% і в 7,2% випадків — у наколінну.

Видео: Будова суглобу

Симптоми туберкульозу колінного суглоба

У преартритичній фазі, у разі локалізації первинно­го оститу в центральному відділі епіфіза, клініч­ні прояви не маніфестуючі, стерті. Хворі скар­жаться на відчуття важкості в коліні, швидку втомлюваність кінцівки, помірний біль у ділянці суглоба, кульгавість, які з’являються при знач­них фізичних навантаженнях, тривалому пере­буванні на ногах ї зникають після відпочинку і в стані спокою. Виражені симптоми виникають у разі локалізації первинного оститу субхондрально або біля кортикального шару, що прояв­ляється при пальпації локальним болем, помір­ного припухлістю, позитивним симптомом Александрова, обмеженням амплітуди рухів. Рентгенологічно виявляють вогнище розрідження кіст­кової структури на фоні помірного остеопорозу. Пізніше вогнище розрідження перетворюєть­ся на округлої чи овальної форми порожнину з чітко окресленими стінками, всередині яких можуть бути ущільнені маси казеозу або секве­стри. Непрямим рентгенологічним симптомом туберкульозного оститу в дітей є посилений ріст епіметафіза порівняно зі здоровим боком. По­силений ріст епіметафіза запобігає появі вогни­ща протягом 1—2 років.

Кісткова атрофія малогомілкової кістки про­являється раніше атрофії великогомілкової і стегнової кісток. Суглобова щілина звужується пізніше, ніж при інфекційних і гнійних гонітах. За наявності нориць виникають періостальні на­шарування. Потім патологічний процес поширюється на суглоб і настає друга фаза туберкульозу колінного суглоба — артритична.

Розвиток артриту відбувається повільно: спо­чатку з’являється незначна припухлість сугло­ба — дефігурація, помірний симптом псевдофлюктуації, біль, порушення функції, гіпотро­фія м’язів, вимушене напівзігнуте положення в суглобі. При пальпації ділянка суглоба характе­ризується підвищеною температурою і розли­того болючістю. Суглоб поступово дефігурує за рахунок наростання проліферативних процесів і виникає контрактура. Досить часто з’являють­ся напливи.

При туберкульозі колінного суглоба на рентгенограмах відмічається нерівномірне звуження суглобової щілини, виражений остеопороз, ущільнення і потовщення суглобової кап­сули з розширенням її контурів, наявністю де­струкції, яка може локалізуватися на одному ви­ростку суглобових кінців або охоплює обидва суглобові кінці і має тенденцію до прогресу в артритичній фазі. Збільшуються періостальні на­шарування в ділянці нориць.

Загальний стан хворого в артритичній фазі погіршується, що проявляється інтоксикацією, підвищеною температурою тіла (може бути субфебрильною), розладами апетиту пітливістю, швидкою стомлюваністю, гіподинамією. Вираженість загального стану прямо залежить від активності артритичної фази патологічного про­цесу. Підвищується ШОЕ, посилюється лейко­цитоз (лімфоцитоз), анемія.

Артритична фаза з часом переходить у ста­дію затухання артриту. Клінічно всі гострі прояви артриту поступо­во регресують, суглоб стає безболісним, дефігурація зменшується і суглоб деформується, по­силюється гіпотрофія м’язів, контрактура, пору­шується статико-динамічна функція кінцівки.

На фоні затухання патологічного процесу в суглобі покращується і загальний стан хворого, зменшується інтоксикація, з’являється апетит, зникає швидка втомлюваність, нормалізуються температура тіла, показники крові. Пацієнт стає активним і швидко набирає масу тіла.

На рентгенограмах при туберкульозі колінного суглоба у стадії затухання видно припинення прогресування деструкції суглобо­вих кінців і зменшення остеопорозу. Навколо вогнища деструкції посилюються склеротичні процеси, але зруйновані кісткові структури сугло6а не відновлюються. Суглобові поверхні мають бухтоподібні заглиблення, часто запов­нені казеозними масами, секвестрами. Значні деструкції суглобових поверхонь при туберкульозі колінного суглоба спричинюють підвивихи, вивихи, осьові деформації.

Далі патологічний процес у суглобі перехо­дить у післяартритичну фазу, яка характеризу­ється чергуванням періодів загострення і зату­хання артриту, що пов’язано з наявністю зали­шкових запальних вогнищ та капсульованих казеозно-некротичних ділянок. При загостреннях артриту знову наростає біль, прогресує деструк­ція суглобових кінців, деформація суглоба, з’яв­ляються напливи, абсцеси, нориці, контрактури, тугорухомість, гіпотрофія м’язів. Втрачається не лише динамічна, але й статична функція кін­цівки.

На рентгенограмах — виражене прогресуван­ня деструкцій суглобових кінців, посилення остеопорозу, наявність секвестрів, зон склерозування.

Лікування туберкульозу колінного суглоба

Консервативне лікування комп­лексне, як при туберкульозному кокситі. Хірур­гічне лікування туберкульозу колінного суглоба є основ­ним методом терапії на всіх фазах патологічного процесу. На ранніх стадіях виконують пункції суглоба, абсцесу з видаленням вмісту. Необхід­но пам’ятати, що пункцію треба робити, зміню­ючи напрямок голки після проколу шкіри і гній­ника, тобто, зробивши прокол шкіри, напрямок голки змінити так, щоб він не співпадав з на­прямком проколу гнійника. Така методика змі­ни напрямку пункційного каналу є профілак­тикою утворення нориці.

Крім лікувального пункція мас ще й діагнос­тичне значення. Отриманий при пункції вміст підлягає морфологічному та біологічному до­слідженням. Останнім часом діагностичного зна­чення набула артроскопія при туберкульозі колінного суглоба, яка широко вико­ристовується на ранніх стадіях захворювання і дає змогу провести щадну трепанобіопсію тка­нин суглоба.

Операції при туберкульозі колінного суглоба

П.Г. Корнєвим було вперше зроблено позасуглобову радикальну профілактичну операцію з видалення первинного специфічного оститу й запобігання його прориву в суглоб, тобто появі туберкульозного артриту. Така позасуглобова некректомія дійсно стала профілактичною опе­ративною терапією туберкульозних артритів. Після радикально проведеної позасуглобової некректомїї порожнину в кістці заповнюють кіст­ковими трансплантатами.

Раннім лікувально-профілактичним опера­тивним втручанням при туберкульозі колінного суглоба є синовектомія. Видалення ураженої синовіальної оболонки та артроліз (розчищення суглоба) зу­пиняє прогресивну деструкцію суглобових кін­ців і дає змогу зберегти функцію суглоба.

При активних туберкульозних артритах за відсутності значних деструкцій суглобових кін­ців показана радикальна відновна мобілізуюча операція з пластикою. Після розтину суглоба виконують внутрішньосуглобову некректомію, артроліз із моделюванням суглобових повер­хонь. За наявності невеликих глибоких вогнищ проводять некректомію і пластику дефектів.

При помірних деструктивних процесах у су­глобі було запропоновано вико­нувати економну резекцію суглоба.

Реконструктивно-відновні і мобілізуючі опе­рації призначаються в післяартритичних фазах і при наслідках туберкульозу колінного суглоба, мета яких — усунути деформацію суглоба, віднови­ти функціональну здатність і амплітуду рухів у суглобі.

Для збереження задовільної амплітуди рухів у суглобі за наявності контрактури або осьових відхилень гомілки показані коригуючі остеотомії: надвиросткові на стегні і надгорбкові на прок­симальному кінці великогомілкової кістки.

Видео: Перші самостійні кроки хворого в стані після перенесеного апалічного синдрому

Комплексне терапевтичне, санаторно-курорт­не та хірургічне лікування дало можливість не лише усунути туберкульоз колінного сугло­ба, а й відновити його функцію і тим самим збе­регти соціальну активність хворого.

Значно рідше спостерігаються ураження пле­чового (5%), ліктьового, надп’ятково-гомілко­вого, променево-зап’ясткового суглобів. Клініка і перебіг захворювання, рентгенологічна дина­міка є підставою для відповідного комплексно­го лікування.