Клінічна хірургія, 2013, № 11 – анонс журнала

ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

5-8      Копчак В. М., Копчак К. В., Хомяк І. В., Дувалко О. В., Андронік С. В., Перерва Л. О., Ткачук О. С., Романів Я. В.

Резекція підшлункової залози з використанням лапароскопічного доступу

РЕФЕРАТ

Представлений власний досвід виконання резекційних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) з використанням лапароскопічного доступу, виконаних у клініці у 2009 — 2013 рр. У 8 хворих здійснено лапароскопічну дистальну резекцю ПЗ, у 5 — лапароскопічну енуклеацію пухлини ПЗ, в 1 — лапароскопічну панкреатодуоденальну резекцію (ПДР). Результати порівнювали з такими після відкритих операцій, виконаних за аналогічний період. Достовірної різниці частоти післяопераційних ускладнень, тяжкості інтраопераційної крововтрати та тривалості дистальної резекції не було. Тривалість лікування хворого у стаціонарі достовірно менша після виконання лапароскопічних операцій. Тяжкість інтраопераційної крововтрати та тривалість лапароскопічної енуклеації пухлини достовірно менші.

9-13    Ничитайло М. Ю., Бурий О. М., Терешкевич І. С., Дейниченко А. Г., Булик І. І., Сухачов С. В., Гоман А. В.

Ендосонографія в діагностиці дистального біліарного стенозу

РЕФЕРАТ

Діагностична цінність ендоскопічної ультрасонографії (ЕУС) ретроспективно оцінена у 34 хворих з дистальним біліарним стенозом, виявленим під час ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії (ЕРХПГ) чи магніторезонансної холангіопанкреатографії (МРХПГ), у яких за даними комп’ютерної томографії (КТ) причина блоку не встановлена. Стеноз непухлинного генезу діагностували при збереженні нормальної пошарової будови стінок жовчних проток, незалежно від наявності новоутворення. За інших ситуацій стеноз вважали пухлинного генезу. Заключний діагноз стенозу встановлений після морфологічного дослідження у 18 хворих — після операції, під час динамічного спостереження — у 16. Діагностична цінність ЕУС при визначенні причини стенозу становила: чутливість — 94,1%, специфічність — 82,3%, точність — 88,2%. При стенозі пухлинного генезу за даними ЕУС виявляли гіпоехогенне утворення неправильної форми, що спричиняло обструкцію спільної жовчної протоки (СЖП) та інфільтрацію навколишніх тканин. ЕУС є ефективним методом діагностики виду біліарного стенозу, дозволяє встановити діагноз на ранніх стадіях.

14-16 Кришень В. П., Трофімов М. В.

Динаміка вмісту катехоламінів у сироватці крові хворих при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладненій кровотечею

РЕФЕРАТ

Проаналізована динаміка вмісту катехоламінів у сироватці крові хворих при виразці шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК), ускладненій кровотечею. Найбільше підвищення рівня досліджуваного показника спостерігали у хворих за наявності виразки шлунка, ускладненої кровотечею. Ці зміни корелюють з збільшенням тяжкості крововтрати, станом нестійкого ендоскопічного гемостазу, високою активністю індуцибельної NO-синтази (і-NOS) слизової оболонки періульцерозної зони. Отримані дані дозволяють прогнозувати перебіг патологічного процесу та вдосконалити лікувальну програму.

17-20 Іоффе О. Ю., Цюра Ю. П., Стеценко О. П., Тарасюк Т. В., Кривопустов М. С.

Лапароскопічне шунтування шлунка як операція вибору у хворих при морбідному ожирінні та супутньому метаболічному синдромі

РЕФЕРАТ

Узагальнений досвід застосування лапароскопічного шунтування шлунка (ЛШШ) за методикою Fobi — Capello у 15 хворих на морбідне ожиріння (МО). Наведено техніку виконання хірургічного втручання, проаналізовані перші результати, які свідчать про ефективне зменшення надмірної маси тіла (НМТ) в строки до 6 міс після операції.

21-23 Яковенко В. О., Курик О. Г.

Пухлини товстої кишки, що латерально поширюються. діагностична ефективність колоноскопії та хромоскопії з використанням індигокарміну та оцтової кислоти

РЕФЕРАТ

Пухлини товстої кишки, що латерально поширюються (laterally speading tumor — LST) — це вид плоскої поверхневої неоплазії, що може спричинити колоректальний рак (КРР). Вивчено ефективність колоноскопії (КС) і хромоскопії з використанням індигокарміну та оцтової кислоти у діагностиці LST у 897 хворих. У 85 (9,5%) хворих з аденомою виявлені 113 LST, в тому числі 84 (74,3%) — негранулярного типу (LST — NG), 29 (25,7%) — гранулярного (LST—G). Діаметр LST від 10 до 120 мм, у середньому 19,6 мм. Тубулярна аденома діагностована у 67 (59%) спостереженнях, зубчаста — у 24 (21%), папілярна — у 12 (11%), папілярно—тубулярна — у 10 (9%).

24-26 Шейко В. Д., Оганезян А. Г., Шкурупій О. А., Прихідько Р. А.

Прогнозування ефективності пункційно-дренувальних санаційних втручань під контролем ультразвукового дослідження з приводу тяжкого гострого панкреатиту

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати лікування 47 хворих, у яких утворилися обмежені скупчення рідини (ОСР) за тяжкого гострого панкреатиту (ТГП). Пункційно—дренувальна санація (ПДС) здійснена усім хворим. У 61,7% хворих ПДС під контролем ультразвукового дослідження (УЗД) виявилася одномоментно—остаточною. Етапні ПДС виконані у 10,6% хворих. У 27,6% хворих після ПДС під контролем УЗД виконана відкрита некрсеквестректомія (НСЕ). Розроблена шкала оцінки ефективності ПДС під контролем УЗД. Динамічна оцінка ефективності ПДС за наявності ОСР у хворих при ТГП сприяла покращенню результатів лікування. Ефективність ПДС залежить від тривалості захворювання, поширення інфільтрату, наявності секвестрів, інфікування ОСР.

27-30 Шевчук І. М., Кузенко Р. Т.

Особливості лікування гострого панкреатиту у пацієнтів похилого та старечого віку

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати лікування 99 хворих на гострий панкреатит (ГП) похилого й старечого віку у 2005 — 2013 рр. Інтерстиційний ГП діагностований у 36 (36,3%) хворих, вогнищевий некроз підшлункової залози (ПЗ) — у 32 (32,3%), тотально—субтотальний панкреонекроз — у 31 (31,3%). Мініінвазивні втручання виконані у 40 (63,4%) хворих, відкриті — у 24 (38%). Основним показанням до здійснення лапаротомії були гнійно—септичні ускладнення, які неможливо усунути при застосуванні мініінвазивних методів. Завдяки застосуванню етапної тактики лікування з пріоритетним використанням мініінвазивних методів, екстракорпоральної детоксикації та вдосконаленню заходів інтенсивної терапії післяопераційна летальність при некротичному ГП зменшилася з 16,7 до 10,3%.

31-33 Абидов Эльнур Айдын оглы

Применение рентгенохирургических методов в лечении пациентов по поводу кист поджелудочной железы, осложненных внутрибрюшным кровотечением

РЕФЕРАТ

За период с 2009 по 2013 г. рентгенохирургические вмешательства (РХВ) в целях гемостаза выполнены у 26 пациентов по поводу кист поджелудочной железы (ПЖ), осложненных внутрибрюшным кровотечением. Рецидив кровотечения в разные сроки после эндоваскулярного гемостаза возник у 6 (23,1%) больных, что потребовало выполнения полостной операции (у 2) и повторного РХВ (у 4). Неудовлетворительный результат после применения РХВ отмечен в 11,5% наблюдений.

34-37 Воровський О. О.

Превентивна абдомінопластика з використанням поліпропіленового протеза під час первинної лапаротомії у хворих похилого й старечого віку як спосіб профілактики післяопераційних дефектів черевної стінки

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати превентивної абдомінопластики з використанням поліпропіленового протеза під час первинної лапаротомії у 66 хворих віком старше 62 років. За даними об’єктивного та ультразвукового дослідження, у хворих підтверджені критичні параметри, що свідчать про анатомо-функціональну недостатність черевної стінки. Оперативні втручання завершували пластикою лапаротомної рани з застосуванням поліпропіленового протеза, який розташовували on lay — у 4 (6,1%) хворих, sub lay — у 62 (93,9%). Найкращі результати спостерігали при протезуванні черевної стінки за методом sub lay з усуненням діастазу прямих м’язів живота шляхом накладання “вісімкоподібних” швів проленовою ниткою.

38-40 Лызиков А. А.

Динамика венозного оттока после изъятия бедренной вены для реконструкции сосудов аорто-подвздошного сегмента

РЕФЕРАТ

Проанализированы последствия изъятия бедренной вены для реконструкции сосудов аорто—подвздошного сегмента. У 14 пациентов осуществлена реконструкция сосудов аорто—подвздошного сегмента с использованием бедренной вены за период 2010 — 2013 гг., в том числе у 7 — по поводу поздних осложнений ранее выполненных операций, у 2 — нагноения искусственного протеза, у 5 — критической ишемии тканей нижних конечностей (НК) в стадии декомпенсации. Использование бедренной вены для артериальной реконструкции безопасно с точки зрения венозного оттока. Его нарушения были преходящими и не требовали проведения дополнительных лечебных мероприятий.

41-46 Опанасенко М. С., Клименко В. І., Демус Р. С., Конік Б. М., Терешкович О. В., Калениченко М. І., Бичковський В. Б., Обремська О. К., Леванда Л. І., Кононенко В. А., Кшановський О. Е., Микитенко І. Ю.

Артеріовенозні фістули легень

РЕФЕРАТ

Артеріовенозні фістули (АВФ) — рідкісне вроджене захворювання дихальної системи. Проаналізовані 19 спостережень АВФ легень за 32 роки. Чоловіків було 13 (68.4%), жінок — 6 (31,6%). Вік пацієнтів у середньому 25 років. У 4 (21,1%) пацієнтів діагностовано хворобу Рендю — Вебера — Ослера (ХРВО). Характерними скаргами були акроціаноз, задишка при навантаженні, швидка втомлюваність. За даними лабораторного дослідження виявлені поліцитемія, гіпоксемія. Всі пацієнти оперовані, найбільш часто здійснювали лобектомію — у 14 (73,6%). Множинні АВФ виявлені у 4 (21,1%) хворих. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень у 15 (78,9%) пацієнтів. Помер 1 (5,3%) хворий віком 24 років з двобічними АВФ через 24 доби після виконання нижньої лобектомії справа від кровотечі з контралатеральної легені і асфіксії.

47-50 Білоненко Г. А., Аксьонова О. Г., Аксьонов О. А.

Сучасні діагностично-лікувальні підходи при запальних змінах грудей

РЕФЕРАТ

Обстежені 567 жінок, у яких виявлені запальні зміни грудей (ЗЗГ), не пов’язані з дітонародженням. Встановлено, що “нелактаційний мастит” має різну структуру: кіста — у 36,5% спостережень, перипротоковий мастит — у 32,1%, абсцес — в 11,3%, гнійний галактофорит — у 12,9%, маститоподібний рак грудей (РГ) — у 7,2%. У діагностиці ЗЗГ пріоритетним є ультразвукове дослідження (УЗД), яке дозволяє визначити захворювання, вивчити топографію гнійників, контролювати мініінвазивні діагностично—лікувальні втручання, зокрема, з приводу абсцесу та кісти. Гнійно—запальні процеси в грудях поза періоду лактації потребують індивідуального диференційованого лікувально—діагностичного підходу з огляду на ультразвукову (ехографічну) семіотику патологічного процесу.

51-53 Бойко А. І., Гурженко А. Ю., Ганжий В. В., Губарь А. О.

Комплексне дослідження та функціональна оцінка стану пацієнтів з єдиною ниркою і сечокам’яною хворобою

РЕФЕРАТ

Проведене комплексне обстеження пацієнтів з єдиною ниркою і сечокам’яною хворобою (СКХ). При порівнянні накопичення кальцію в клубочковому і реабсорбованому ультрафільтраті та радіофармпрепарату (РФП) в єдиній неураженій нирці відзначене їх поступове збільшення у строки спостереження до 1 року після нефректомії. Статична сцинтиграфія дає можливість виявити збільшення вмісту кальцію в клубочковому і реабсорбованому ультрафільтраті окремо в обох нирках.

54-56 Возняк О. М., Майданник О. В.

Застосування нейронавігаційного обладнання при хірургічному лікуванні велетенських аденом гіпофіза

РЕФЕРАТ

Розглянуті питання практичного застосування нейронавігації (НН) при хірургічному лікуванні велетенських аденом гіпофіза (ВАГ) з використанням транссфеноїдального доступу. Хірургічне втручання з застосуванням НН системи Brainlab Curve Dual Display (Німеччина) виконане у 12 пацієнтів з приводу ВАГ. В усіх спостереженнях застосований трансназальний транссфеноїдальний підхід. Радикальне видалення пухлин досягнуте у 3 хворих, майже повне видалення (90% об’єму пухлини і більше) — у 5, субтотальне (70 — 90%) — у 4. Застосування НН на початкових етапах операції дозволяє чітко визначити траєкторію та кут “атаки” під час планування й використання хірургічного підходу до ВАГ. Інформація, отримана завдяки використанню НН, дозволяє зменшити частоту хірургічних ускладнень, поліпшити функціональні результати лікування.

57-60 Подлужный А. А.

Диагностика и лечение больных по поводу доброкачественных образований коркового вещества надпочечников

РЕФЕРАТ

С 2003 по 2013 г. в клинике лечили 48 пациентов по поводу доброкачественных образований коркового вещества надпочечников (КВН). Аденома надпочечника диагностирована у 34 (70,8%) пациентов, узелковая гиперплазия — у 14 (29,2%). При предположении о первичном гиперальдостеронизме (ПГА) селективно забирали кровь из устьев вен надпочечников. Оперативные вмешательства выполнены у 43 (89,6%) пациентов: лапароскопическая адреналэктомия — у 18 (41,9%), адреналэктомия с использованием открытого доступа — у 21 (48,8%), по поводу узелковой гиперплазии КВН рентгеноэндоваскулярная деструкция надпочечника (РЭВДН) выполнена у 4 (9,3%). Применен дифференцированный подход к выбору метода лечения больных.

61-63 Копчак А. В.

Хірургічне лікування переломів нижньої щелепи в ділянці її тіла і кута

РЕФЕРАТ

Наведені дані про ефективність хірургічного лікування переломів нижньої щелепи (ПНЩ) в ділянці її тіла і кута залежно від характеру травми та способу остеосинтезу. Основними критеріями, за якими оцінювали ефективність хірургічних втручань, були точність репозиції, стабільність фіксації уламків, інвазивність, тривалість операції. Результати лікування біомеханічно—сприятливих лінійних переломів, перпендикулярних вісі щелепи, вірогідно кращі (Р < 0,05), ніж біомеханічно—несприятливих косих, уламкових переломів та переломів з дефектом кістки. Ефективне лікування біомеханічно—сприятливих переломів можливо забезпечити шляхом встановлення однієї мініпластини на ділянці зовнішньої косої лінії, при біомеханічно—несприятливих переломах виникала необхідність збільшення кількості фіксуючих пластин, підвищення їх жорсткості або введення функціональних обмежень в післяопераційному періоді.

64-66 Боднарчук Ю. А., Танасійчук О. Ф., Толстіхін О. В., Головань М. В.

Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення та оперативних втручань з приводу травматичного ушкодження нижньогрудного та поперекового відділів хребта

РЕФЕРАТ

Наведені результати лікування 129 потерпілих з приводу пошкодження нижньогрудного та поперекового відділів хребта. Пункційна черезшкірна вертебропластика (ПЧВП) здійснена у 58 хворих, стабілізуючі системи “Секстант” встановлені у 15, системи “Mantis” — у 13, ригідні системи відкритим способом — у 43. Динаміку больового синдрому оцінювали у пацієнтів за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Після операції відзначено позитивну динаміку у вигляді регресу больового синдрому. Диференційоване застосування різних методів лікування хворих з приводу нестабільного компресійного перелому нижньогрудного і поперекового відділів хребта дозволяє значно зменшити анестезіологічний ризик, поліпшити результати лікування, зменшити тривалість реабілітації хворих.

67-69 Хижняк М. В., Приймак Е. В.

Особенности клинико-неврологических проявлений протрузии межпозвонковых дисков поясничного отдела позвоночника у пациентов разного возраста

РЕФЕРАТ

Проанализированы клинико—неврологические проявления дискогенных болевых синдромов, обусловленных протрузией межпозвонкового диска (МПД) поясничного отдела позвоночника. Обоснованы четкие показания к примененнию пункционных методов лечения дискогенных болевых синдромов у пациентов разного возраста. Клинико—неврологические признаки протрузий МПД являются важным критерием при выборе метода лечения. Дифференцированное применение пункционных методов позволяет улучшить результаты лечения пациентов разного возраста.

70-74 Долгополов О. В., Лябах А. П., Михневич О. Е.

Функціональна діагностика ішемічної контрактури стопи

РЕФЕРАТ

Проведений кореляційний аналіз між тяжкістю ішемічної контрактури стопи (ІКС) та ступенем порушення її функції. Для дослідження функціональних розладів використовували 100—бальну шкалу H. B. Kitaoka, тяжкість ІКС визначали за класифікацією А. П. Лябаха, С. С. Страфуна (1994). Одержані результати свідчили про залежність функціонального стану стопи в резидуальному періоді від тяжкості ішемії, що підтверджене за критеріями Крускала — Уолліса і Данна. Низькі показники у пацієнтів за легкої Б і середньої А тяжкості ІКС зумовлені впливом неконтрольованих системою бальної оцінки чинників, зокрема, ішемічним ураженням власних м’язів стопи.

75-78 Крижанівська А. Є.

Ускладнення хірургічного етапу лікування хворих на рак шийки матки ІІв стадії

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати лікування 127 хворих з приводу раку шийки матки (РШМ) ІІВ стадії в період з 1998 по 2012 р. Ускладнення хірургічного етапу комбінованого лікування хворих виникли у 40,9% хворих, в тому числі у 40,5% хворих, яким перед операцією проводили хіміотерапію (ХТ), у 41,5% — променеву терапію (ПТ). Основні післяопераційні ускладнення — заочеревинні лімфатичні кісти — виявлені у 35,4% хворих. Фактори, що підвищують ризик виникнення післяопераційних ускладнень, це поширення первинної пухлини, метастатичне ураження лімфатичних вузлів порожнини таза, проведення перед операцією ПТ чи ХТ.

КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ

79-80 Лурін І. А., Макаров Г. Г., Гладишенко О. І., Слободяник В. П.

Спостереження гострого порушення мезентеріального кровообігу у хворого при поліцитемії