Анонс: клінічна хірургія. – 2012. – № 1.
ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ
ВОЗМОЖНОСТИ ИЗУЧЕНИЯ ДО ОПЕРАЦИИ СОСУДИСТОЙ АНАТОМИИ
В ХИРУРГИИ ОПУХОЛЕЙ ПЕРИАМПУЛЯРНОЙ ЗОНЫ
В. М. Копчак, К. В. Копчак, О. М. Симонов, А. И. Зелинский, С. В. Сухачев, О. М. Егорова
РЕФЕРАТ
В целях изучения вариантов сосудистой анатомии у 115 пациентов со злокачественными опухолями поджелудочной железы (ПЖ) и органов периампулярной зоны до операции проводили компьютерную томографическую (КТ) ангиографию. Данные исследования описывал хирург, варианты анатомии чревного ствола и брыжеечных артерий записаны в соответствии с классификацией N. A. Michels, J. R. Hiatt. Применен индивидуализированный подход к хирургическому лечению с использованием данных КТ ангиографии. У 30 пациентов выполнено оперативное вмешательство с резекцией сосудов, у 6 — применили no—touch методику. Дистальная резекция ПЖ с использованием технологии RAMPS произведена 7 пациентам по поводу злокачественных новообразований. Осложнения возникли у 12 (10%) больных, умерли 2 (1,7%). Летальность после резекции сосудов составила 6,6%. Наличие информации о вариантах сосудистой анатомии до операции позволило избежать массивной кровопотери и необратимых некротических изменений в органах брюшной полости.
Ключевые слова: опухоли периампулярной зоны- КТ ангиография- варианты сосудистой анатомии- панкреатодуоденальная резекция- дистальная резекция поджелудочной железы.
ЕНДОСКОПІЧНІ ТРАНСПАПІЛЯРНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ, СПРИЧИНЕНОГО МНОЖИННИМИ КОНКРЕМЕНТАМИ
П. В. Огородник, А. Г. Дейниченко, Д. І. Христюк, О. Г. Бойко
РЕФЕРАТ
Узагальнені результати хірургічного лікування 115 хворих з приводу холедохолітіазу, спричиненого множинними конкрементами, яким виконані ендоскопічні транспапілярні втручання. Залежно від застосованого лікування хворі розподілені на чотири групи. У 78 хворих (1—ша група) виконано ендоскопічну папілосфінктеротомію з літоекстракцією у поєднанні з спазмолітичною та інфузійною терапією. У 16 хворих (2—га група) здійснено ендоскопічну папілосфінктеротомію з механічною літотрипсією та частковою літоекстракцією, ендобіліарне стентування та у подальшому — спазмолітичну та інфузійну терапію. В 11 хворих (3—тя група) виконано ендоскопічну папілосфінктеротомію, механічну літотрипсію з частковою літоекстракцією та назобіліарне дренування. У 10 пацієнтів (4—та група) застосували ендоскопічну папілосфінктеротомію, механічну літотрипсію, ендобіліарне стентування та назобіліарне дренування. Найкращі результати отримані у 1—й групі, а саме, найменша тривалість операції — (32,2 ± 12,6) хв, найменша тривалість лікування у стаціонарі — (3,3 ± 1,2) доби, найменша частота інтраопераційних ускладнень (2,6%).
Ключові слова: холедохолітіаз, спричинений множинними конкрементами- ендоскопічна папілосфінктеротомія- літоекстракція- назобіліарне дренування- ендобіліарне стентування.
КЛИНИКО—МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОБОСНОВАНИЯ ПАРЕНХИМОСОХРАНЯЮЩИХ ОПЕРАЦИЙ В ХИРУРГИИ ХРОНИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА
А. В. Клименко, В. Н. Клименко, А. А. Стешенко, В. А. Туманский, И. С. Коваленко
РЕФЕРАТ
Представлен сравнительный анализ результатов хирургического лечения 86 больных по поводу хронического панкреатита (ХП) с применением резекционных методов и разработанных паренхимосохраняющих операций, предусматривающих устранение панкреатической и билиарной протоковой гипертензии. По данным гистологических и гистохимических исследований, в области головки, тела и хвоста поджелудочной железы (ПЖ) выявлены однотипные изменения: распространенный перидуктальный фиброз с очагами иммуноклеточной инфильтрации и формированием вокруг протоков соединительнотканного футляра. По данным иммуногистохимических исследований, в зоне фиброза обнаружено большое количество активированных a—SMA—позитивных звездчатых клеток — продуцентов коллагена, а также значительная экспрессия коллагена IV типа. С учетом морфологических и клинических данных обоснованы показания к хирургическому лечению больных с применением паренхимосохраняющих операций. Качество жизни больных ХП в отдаленном периоде (5 лет) после выполнения предложенной операции (основная группа) по всем шкалам международного опросника MOS SF — 36 достоверно лучше (Р < 0,05), чем после оперативных вмешательств резекционного типа (контрольная группа).
Ключевые слова: хронический панкреатит- протоковая гипертензия- звездчатые клетки- хирургическое лечение- качество жизни.
СПОСІБ ОБЧИСЛЕННЯ МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМОЇ МАСИ ШКІРНО—ЖИРОВОГО КЛАПТЯ, ЩО ВИДАЛЯЮТЬ ПІД ЧАС АБДОМІНОПЛАСТИКИ
О. І. Дронов, І. О. Ковальська, Л. О. Рощина, В. І. Федорук, Є. Ю. Буров, П. В. Федорук
РЕФЕРАТ
За допомогою методу логістичної регресії встановлена залежність виникнення стану гіперкоагуляції від маси шкірно—жирового клаптя, що видаляють під час абдомінопластики, у хворих за наявності косметичних дефектів передньої черевної стінки та ожиріння. Ймовірність виникнення стану гіперкоагуляції нелінійно зростає у міру збільшення маси видаленого клаптя (% МВК) та перевищує 50% (високий ризик гіперкоагуляції) при 5,1% МВК від маси тіла.
Ключові слова: абдомінопластика- шкірно—жировий клапоть- гіперкоагуляція.
КОРЕКЦІЯ ДИСПЛАЗІЇ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ПРИ ЛІКУВАННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГРИЖ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ
С. Г. Четверіков, В. Ю. Вододюк, Ю. В. Єрьомін, Д. М. Осадчий
РЕФЕРАТ
Проаналізовані результати лікування 112 хворих з приводу післяопераційної грижі черевної стінки (ПОГЧС), у яких виконана алопластика передньої черевної стінки, після операції проводили патогенетично обгрунтовану комплексну терапію, беручи до уваги наявність синдрому дисплазії сполучної тканини, та профілактику ранніх і віддаленних післяопераційних ускладнень. Вивчені особливості перебігу післяопераційного періоду та віддалені результати. Фенотипові ознаки синдрому дисплазії сполучної тканини виявлені у 53 (47,3%) хворих, імуногістохімічні ознаки дисплазії сполучної тканини (порушення співвідношення колагену І та ІІІ типу з збільшенням кількості волокон колагену ІІІ типу в 3 рази і більше) виявлене у 78 (69,6%) хворих, яким стимулювали процеси синтезу колагену та його надмолекулярних утворень шляхом призначення магнію оротату (Магнерот) по 1 г двічі на добу протягом 4 — 6 тиж. Застосування композитних сіток з великими порами в комплексі з патогенетично обгрунтованою терапією після операції справляло позитивний вплив на перебіг захворювання та віддаленні результати лікування.
Ключові слова: післяопераційна грижа черевної стінки- дисплазія сполучної тканини- післяопераційне ведення хворих.
ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ ИНТРААБДОМИНАЛЬНАЯ ГЕРНИОПЛАСТИКА
КАК ОПЕРАЦИЯ ВЫБОРА ПРИ ЛЕЧЕНИИ ПАХОВОЙ ГРЫЖИ
А. Ю. Иоффе, А. В. Васильев
РЕФЕРАТ
Проведен сравнительный анализ выраженности болевого синдрома с использованием визуальной аналоговой шкалы (ВАШ) после выполнения различных видов лапароскопической протезирующей герниопластики по поводу паховой грыжи с интраабдоминальным (intraperitoneal onlay mesh — IPOM) и преперитонеальным (transabdominal preperitoneal — TAPP) расположением легких сеток. Интенсивность боли достоверно меньше при использовании методики IPOM — соответственно 5 и 17,5 балла. Длительность операции при использовании IPOM в в среднем (60 ± 20) мин, при использовании TAPP — (113 ± 42) мин. Продолжительность лечения больного в стационаре после операции ІРОМ в среднем в 2 раза меньше — соответственно 1,12 и 2,8 дня. Лапароскопическая интраабдоминальная протезирующая герниопластика по методике IPOM может быть операцией выбора при лечении пациентов по поводу паховой грыжи.
Ключевые слова: паховая грыжа- хирургическое лечение- лапароскопическая интраабдоминальная герниопластика.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТОВ ЦЕФТРИАКСОН И ГЕПАЦЕФ КОМБИ В ЛЕЧЕНИИ АБДОМИНАЛЬНОЙ ИНФЕКЦИИ
В. В. Бойко, Ю. В. Иванова
РЕФЕРАТ
Изложен собственный положительный опыт использования Гепацефа комби (цефоперазон/сульбактам Корпорації «ARTERIUM», Украина) в лечении гнойно-воспалительных заболеваний органов брюшной полости в качестве эмпирической терапии. Оценены эффективность препарата, исход заболеваний и возможные рекомендации по его использованию. Препарат может быть рекомендован к применению в качестве эмпирической терапии при абдоминальной инфекции.
Ключевые слова: абдоминальная инфекция- лечение- Гепацеф комби.
СИМПТОМЫ И ХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАКТИКА ПРИ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМАХ ТУБЕРКУЛЕЗА БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ
С. О. Косульников, К. В. Кравченко, С. А. Тарнопольский, А. М. Беседин
РЕФЕРАТ
Представлены результаты лечения 12 больных с осложненными формами абдоминального туберкулеза и наружными кишечными свищами. Поздняя диагностика абдоминального туберкулеза у пациентов в фазе осложнений обусловлена нечеткостью симптомав в ранних стадиях болезни. Клинические и лабораторные показатели при перитоните туберкулезной этиологии неспецифичны. У 91% пациентов, госпитализированных по поводу осложненных форм абдоминального туберкулеза и наружных кишечных свищей, показано оперативное лечение. Хирургическое вмешательство (чаще правосторонняя гемиколэктомия, энтеростомия, вскрытие абсцессов, удаление казеозно-измененных лимфатических узлов, формирование анастомоза) выполнено у 11 больных по поводу перитонита и наружных кишечных свищей. Разработан способ наложения надежных инвагинационных анастомозов, который позволяет выполнять первичные восстановительные операции. Ранняя диагностика, ранняя эффективная терапия и радикальное хирургическое вмешательство по поводу осложненного абдоминального туберкулеза способствуют сохранению жизни больных.
Ключевые слова: абдоминальный туберкулез- осложненные формы- хирургическая тактика.
РОЛЬ D—ДИМЕРА И ФИБРИНОПЕПТИДА А В ДИАГНОСТИКЕ НАРУШЕНИЙ СИСТЕМЫ ГЕМОСТАЗА
Т. И. Омаров, Г. А. Султанов, В. С. Рагимов
РЕФЕРАТ
Проведены исследования по определению активации системы гемостаза у 26 больных при различных критических состояниях (острый панкреатит). Одним из наиболее точных показателей является содержание продуктов ферментного лизиса системы коагуляции и фибринолитической системы. Фибринопептид А (ФпА) рассматривают как один из самых надежных показателей, подтверждающих внутрисосудистое образование тромбина, а D—димер — образование фибрина.
У обследованных пациентов обнаружено достоверное увеличение содержания D—димера и ФпА, что свидетельствовало об активации системы гемостаза при остром панкреатите, а также избыточном образовании и лизисе фибрина. Содержание ФпА и D—димера в плазме является важным диагностическим показателем, его определение обеспечивает возможность ранней диагностики и контроля нарушений системы гемостаза.
Ключевые слова: острый панкреатит- D—димер- фибринопептид А- система гемостаза.
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ПОСТИНТУБАЦИОННОГО СТЕНОЗА ТРАХЕИ
Ч. М. Джафаров, С. Б. Исрафилова, У. Ч. Рустамзаде
РЕФЕРАТ
Проанализирован опыт диагностики и хирургического лечения 61 больного в возрасте от 2 до 69 лет, в том числе мужчин — 43 (70,5%), женщин — 18 (29,5%), у которых после интубации c длительной вентиляцией легких по поводу острой дыхательной недостаточности возник стеноз трахеи. Стеноз трахеи проявлялся стридорозным дыханием, диагноз подтвержден данными эндоскопического исследования и компьютернoй томографии. Консервативное и эндоскопическое лечение оказалось эффективным у 10 (16,4%) больных, оперативное вмешательство — циркулярная резекция с наложением первичного трахеального анастoмоза и поэтапное лечение с трахеостомией и введением Т-образной силиконовой трубки выполнено у 51 (83,6%) больного. Хорошие и удовлетворительные результаты достигнуты у 70% больных.
Ключевые слова: воспалительный стеноз трахеи- диагностика- лечение.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ РАНОВИХ ДЕФЕКТІВ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК
О. В. Пономаренко, В. І. Перцов, М. Ю. Григор’єва
РЕФЕРАТ
Представлені результати обстеження й лікування 179 хворих з приводу ранових дефектів тулуба і кінцівок. Хворі розподілені на групи залежно від причини виникнення дефекту й обстежені з використанням запропонованого алгоритму. Ультразвукове дуплексне сканування застосовували для діагностики порушень регіонарної гемодинаміки з метою вибору коригувального втручання, а також дослідження судин донорської ділянки. Вибір хірургічної тактики залежав від анатомо-функціональних та гемодинамічних особливостей ушкодженої ділянки. Всім хворим проводили мікробіологічний моніторинг ран, призначали раціональну антибактеріальну терапію.
Ключові слова: рана- рановий дефект- трофічна виразка- ультразвукове сканування- хірургічне лікування- аутодермопластика.
АНАТОМО—ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУБ—
ТА СУПРАТЕНТОРІАЛЬНИХ ПЕТРОКЛІВАЛЬНИХ МЕНІНГІОМ
М. І. Шамаєв, Р. М. Трош , Д. М. Цюрупа, П. М. Онищенко, В. В. Гудков, О. М. Лисяний, В. О. Федірко
РЕФЕРАТ
Представлені дані про анатомо—топографічні особливості петроклівальних суб— та супратенторіальних менінгіом. Оперовані 24 хворих, з них 5 — померли. Виділені 3 основні топографоанатомічні варіанти залежно від місця вихідного росту та особливостей топографії пухлин. Найбільш часто виявляли нижній варіант розташування пухлини. Залежно від варіанту розташування пухлини визначаються особливості взаємовідносин між пухлиною та нервами, судинами і стовбуром головного мозку.
Ключові слова: менінгіома- суб— та супратенторіальна локалізація- анатомо—топографічні особливості.
АНЕСТЕЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ
У ПОТЕРПІЛИХ З ХОЛОДОВОЮ ТРАВМОЮ
Г. П. Козинець, Г. П. Хитрий, В. В. Калашников, В. П. Соболь
РЕФЕРАТ
На підставі аналізу результатів лікування 74 потерпілих з холодовою травмою доведено, що під час виконання оперативних втручань найчастіше використовують тотальну внутрішньовенну анестезію і спинномозкову анестезію. Інгаляційну анестезію та провідникові методи знеболювання слід використовувати частіше, оскільки тотальна внутрішньовенна анестезія є менш керованою, а спинномозкова анестезія може спричинити тяжку гіпотензію у потерпілих.
Ключові слова: холодова травма- тотальна внутрішньовенна анестезія- спинномозкова анестезія- провідникове знеболювання.
ОГЛЯДИ ЛІТЕРАТУРИ
ЦИТОКІНИ ЯК БІОМАРКЕРИ ТЯЖКОСТІ СТАНУ ХВОРИХ
І ПРОГНОЗУВАННЯ ПРИ ОПІКАХ: НОВІ ТЕРАПЕВТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ
ТА ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ІСНУЮЧИХ ЛІКУВАЛЬНИХ ПІДХОДІВ.
Частина 2
О. М. Коваленко, Д. В. Мальцев, В. Є. Казмірчук, Г. П. Козинець
КИСТА БЕЙКЕРА: ПАТОГЕНЕЗ, ДИАГНОСТИКА, ЛЕЧЕНИЕ
Н. А. Шор, И. В. Андреева
КОМПЛЕКСНОЕ КОНСЕРВАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ИДИОПАТИЧЕСКОГО СКОЛИОЗА
Я. В. Фищенко, И. В. Рой
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ
ПЕРШИЙ ДОСВІД ВИКОНАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ РЕЗЕКЦІЇ СИГМОПОДІБНОЇ ОБОДОВОЇ КИШКИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЄДИНОГО ТРАНСУМБІЛІКАЛЬНОГО ДОСТУПУ
О. Ю. Іоффе, О. П. Стеценко, О. А. Тихонов, Т. В. Тарасюк, Ю. П. Цюра, Р. О. Мельник, А. Я. Кобзар
ВІДНОВЛЕННЯ ШКІРИ З ВИКОРИСТАННЯМ МІКРОАУТОДЕРМОТРАНСПЛАНТАТІВ У ПОТЕРПІЛИХ З ПОШИРЕНИМИ ДЕРМАЛЬНИМИ ГЛИБОКИМИ ОПІКАМИ
В. І. Нагайчук, В. О. Зеленько, А. М. Поворозник, М. Б. Присяжнюк, В. В. Нагайчук, С. М. Бевз, І. С. Гірник
ЮВІЛЕЇ
Анатолій Васильович МАКАРОВ
до 75-річчя від дня народження
