Клінічна хірургія, 2013, № 9

ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ

ОЦІНКА МЕТОДУ ЕНДОСОНОГРАФІЇ У ХВОРИХ ЗА ПОМІРНОГО РИЗИКУ ХОЛЕДОХОЛІТІАЗУ

М. Ю. Ничитайло, О. М. Бурий, С. І. Щербіна, І. С. Терешкевич, І. І. Булик, А. Г. Дейніченко, А. В. Гоман, Ю. О. Хілько, М. С. Загрійчук

РЕФЕРАТ

Оцінено ефективність застосування ендоультрасонографії (ЕУС) у 33 хворих за помірного ризику виникнення холедохолітіазу, у яких за результатами ультразвукового дослідження (УЗД) не виявлені конкременти спільної жовчної протоки (СЖП). Чутливість, специфічність, точність, позитивна та негативна прогностична цінність методу при припущенні про наявність холедохолітіазу для УЗД становили відповідно 78,6, 94,7, 82,0, 98,2 та 54,5%- для ЕУС – 100, 94,4, 97, 93,8 і 100%. ЕУС є безпечним та високоефективним методом дослідження у пацієнтів при припущенні про наявність захворювання жовчовивідних шляхів, дозволяє виявити холедохолітіаз у значної кількості пацієнтів за неефективності УЗД. Це дозволяє зменшити потребу у проведенні діагностичної ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатикографії (ЕРХПГ).

СУЧАСНИЙ ПІДХІД ДО ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ ГОСТРОЇ КРОВОТЕЧІ З ВИРАЗКИ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Є. М. Шепетько, В. В. Єфремов

РЕФЕРАТ

У 2223 з 2285 пацієнтів, яких лікували у Київському міському центрі шлунково—кишкової кровотечі (ШКК) у 1994—1996 рр. (контрольна група) та 2004—2008 рр. (основна група) з приводу гострої кровотечі (ГК) з виразки дванадцятипалої кишки (ДПК), визначений інтегральний прогностичний індекс (ІПІ) ризику її раннього рецидиву (РР). Бальна система прогнозування на основі покрокового дискримінантного аналізу під час застосування трансформувалася. Якщо в контрольній групі прогнозування РРГК за його низького ризику ІПІ становив 7—9 балів (ризик РРГК 5,6%), за середнього ризику ІПІ — 10—16 балів (ризик РРГК 34%), за високого ризику ІПІ 17—22 бали (ризик РРГК 89,1%), то в основній групі при застосуванні потужних внутрішньовенних інгібіторів протонної помпи (ІПП) та ефективних заходів ендоскопічного гемостазу до групи низького ризику РРГК віднесені пацієнти з ІПІ 7—12 балів (реалізований ризик РРГК 1,2%), середнього ризику — ІПІ 13—19 балів (реалізований ризик РРГК 7,15%), високого ризику — ІПІ 20—22 бали (реалізований ризик РРГК 23,81%).

КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ РАКА СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ ПОЛОСТИ РТА

В. Д. Захарычев, В. Х. Самедов

РЕФЕРАТ

Проанализированы результаты комплексного лечения 58 больных по поводу рака слизистой оболочки полости рта. У 20 больных (основная группа) применен разработанный авторами метод комплексного лечения, включающий химиолучевую терапию (ХЛТ), криодеструкцию (КД) опухоли с последующей (через 1 сут) локальной СВЧ—гипертермией. У 38 больных (контрольная группа) комплексное лечения включало ХЛТ и КД опухоли. Частота местных рецидивов опухолевого роста в первые 12 мес наблюдения в основной группе составила в среднем (7,7 ± 5,96)%, в контрольной — (31,6 ± 7,54)%- частота регионарных метастазов за весь период наблюдения в контрольной группе — (34,2 ± 7,54)%, в основной — рецидивов не было. Применение локальной СВЧ—гипертермии через 1 сут после КД опухоли позволяет повысить не только местный, но и общий противоопухолевый эффект КД и в целом — комплексного лечения.

ЕНДОСКОПІЧНА КОНТАКТНА ЛІТОТРИПСІЯ — АЛЬТЕРНАТИВА ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПРИВОДУ ВЕЛИКИХ КОНКРЕМЕНТІВ ЖОВЧНИХ ПРОТОК

П. В. Огородник, В. І. Коломійцев, О. І. Кушнірук, А. Г. Дейниченко, Д. І. Христюк

Видео: Рокита Василь Григорович, лікар ортопед,травматолог

РЕФЕРАТ

Вивчені особливості застосування ендоскопічних транспапілярних втручань (ЕТПВ) з контактною літотрипсією у хворих при холедохолітіазі. Обстежені 6516 пацієнтів віком від 11 до 94 років. У 5507 (84,5%) хворих застосовано ендоскопічну папілосфінктеротомію/балонну дилатацію з літоекстракцією, у 539 (8,8%) — літоекстракцію з попередньою механічною або електрогідравлічною літотрипсією. Застосування літотрипсії дозволило збільшити ефективність ендоскопічного лікування хворих до 93,2%. За наявності великих (діаметром понад 25 мм) конкрементів використання літотрипсії сприяло зменшенню частоти специфічних ускладнень з 7,83 до 1,57%. За наявності твердих конкрементів, які неможливо фрагментувати механічними методами, хороший ефект забезпечує електрогідравлічна літотрипсія.

ОСОБЛИВОСТІ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ ЗА ТЯЖКОГО ГОСТРОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ПАНКРЕАТИТУ

О. І. Дацюк, В. О. Шапринський, І. П. Шлапак

Видео: Підвищена пітливість (гіпергідроз) долонний. Хірургічне лікування.

РЕФЕРАТ

Досліджені можливості використання внутрішньоартеріального доступу для проведення інфузійної терапії у пацієнтів за тяжкого гострого панкреатиту (ГП) (вихідна оцінка тяжкості стану хворих за шкалою АРАСНЕ ІІ 16 балів і більше). Наведені результати застосування внутрішньоартеріальної інфузії кристалоїдних і колоїдних розчинів на стан центральної гемодинаміки в умовах органної недостатності. Встановлений позитивний вплив запропонованого методу на відновлення показників центральної гемодинаміки у хворих за наявності кардіальної та/або респіраторної дисфункції та наслідків ранньої фази ГП.

ВПЛИВ МЕМБРАННОГО ПЛАЗМАФЕРЕЗУ НА ПЕРЕБІГ ЕНДОТОКСИКОЗУ ПРИ ГОСТРОМУ ДЕСТРУКТИВНОМУ ПАНКРЕАТИТІ

Б. С. Запорожченко, Г. Ю. Коритна, П. Т. Муравйов, І. В. Шарапов

ЕФЕРАТ

Проаналізовані результати комплексного лікування 147 хворих на гострий деструктивний панкреатит за період з 2006 по 2012 р. При застосуванні мембранного плазмаферезу спостерігали більш швидке зменшення вираженості больового синдрому, поліпшення загального стану пацієнтів. Активність амілази зменшилася на 53% до кінця 2-ї доби, спостерігали також зниження рівня сечовини та креатиніну відповідно на 62 та 56% у порівнянні з вихідним. Відзначене зменшення частоти гнійно-некротичних ускладнень з 32,8% – у контрольній групі до 15,4% – в основній- летальності – відповідно з 27,6 до 14,1%.

ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЦИТОПРОТЕКЦИИ МИОКАРДА У ПАЦИЕНТОВ

ПРИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА ВО ВРЕМЯ РАСШИРЕННЫХ ОПЕРАТИВНЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ НА ОРГАНАХ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ

Б. И. Мосиенко

РЕФЕРАТ

Представлены результаты изучения сократительной способности миокарда у пациентов при ишемической болезни сердца (ИБС) во время выполнения расширенных оперативных вмешательств. Отмечено, что показатели сократительной способности миокарда свидетельствуют о ее угнетении на травматическом этапе операции и в раннем послеоперационном периоде. Установлено важное значение цитопротекции миокарда в предоперационной подготовке больных.

ВПЛИВ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ГЕРНІОПЛАСТИКИ З ЗАСТОСУВАННЯМ РІЗНИХ ТИПІВ АЛОТРАНСПЛАНТАТА НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ХВОРИХ

З ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЮ ГРИЖЕЮ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ

В. Є. Вансович, Д. М. Осадчий

РЕФЕРАТ

У 67 хворих, у яких з приводу післяопераційної грижі черевної стінки (ПОГЧС) у строки до 6 міс після виконання лапароскопічної герніопластики (ЛГ) з застосуванням сітки Proseed та політетрафторетиленової (ПТФ) сітки, натягнутої на нітиноловий каркас (НК), вивчали в динаміці якість життя (ЯЖ). Хворі, розподілені на 2 групи за видом застосованого алотрансплантата, відповідали на запитання опитувальника SF—36 перед виписуванням з стаціонара, а також через 1 і 6 міс після ЛГ. Встановлено, що ЛГ з інтраперитонеальним розташуванням алотрансплантата впливає на ЯЖ хворих, показники якої повністю відновлювалися у строки до 6 міс після операції. У хворих, яким встановлювали ПТВ сітку з НК, інтенсивність болю була менше перед виписуванням і через 1 міс- відновлення за цим критерієм у пацієнтів обох груп відзначали через 6 міс після операції. При застосуванні сіток ПТФ з НК показники фізичного та психічного здоров’я нормалізувалися через 1 міс після операції, при застосуванні сіток Proseed через 6 міс після ЛГ відзначали відновлення лише компонентів фізичного здоров’я.

ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ЯК НАСЛІДОК ПЛАСТИКИ ДЕФЕКТІВ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ, СПОСОБИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКИ

О. О. Воровський

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати застосування різних способів дослідження внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ) у 186 хворих з післяопераційними дефектами черевної стінки (ПДЧС), що утворилися внаслідок виконання втручання з приводу післяопераційної великої та гігантської грижі, рецидивної грижі черевної стінки з спайковим процесом, евентрації та евісцерації з вираженою контрактурою м’язів черевної стінки. У 134 (27,1%) хворих визначали внутрішньочеревний тиск (ВЧТ) через сечовий міхур, у 46 (8,9%) — проводили дослідження за допомогою назогастрального зонда. У 8 (1,6%) хворих за наявності дефекту черевної стінки у поєднанні з спайковою хворобою після операції ВЧТ вимірювали прямим методом через дренажі. У 44 (8,9%) хворих ВЧТ під час оперативного закриття ПДЧС визначали за допомогою апарата Stryker Intra—Compartmental Pressure Monitor. Дані цього дослідження найбільш інформативні. Для уникнення ВЧГ після операції потрібне прогнозування підвищення ВЧТ, який на етапі пробного зближення країв грижових воріт не повинен перевищувати II ступеня.

ПУТИ УМЕНЬШЕНИЯ ЧАСТОТЫ РАННИХ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ И РЕЦИДИВОВ СЛОЖНЫХ СВИЩЕЙ ПРЯМОЙ КИШКИ

Т. Дж. Амиров, А. М. Рустам, С. М. Гамзаев

РЕФЕРАТ

Проанализированы результаты лечения 84 больных по поводу сложных свищей прямой кишки с применением магнито—лазерной терапии в послеоперационном периоде. Отмечено уменьшение частоты ранних послеоперационных осложнений — на 12,5%, продолжительности лечения больных в стационаре — на (3,9 ± 0,4) дня, реабилитационного периода — в 1,5 раза, восстановления трудоспособности — на (7,2 ± 1,3) дня.

ГІБРИДНІ ОПЕРАЦІЇ З ПРИВОДУ КРИТИЧНОЇ ІШЕМІЇ ТКАНИН

Видео: Шов нервов конец-в-бок (prof. Robert Schmidhammer)

НИЖНІХ КІНЦІВОК

В. В. Русин

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати обстеження та лікування 35 хворих з приводу оклюзійно—стенотичного ураження артерій нижніх кінцівок (НК), у яких реконструктивно—відновні операції поєднували з ендоваскулярними втручаннями одночасно або в два етапи. У ранньому (до 1 року) післяопераційному періоді у 28 (80%) пацієнтів досягнуті хороші та задовільні результати, збереження прохідності зони відкритої реконструкції — у 25 (71,4%), зони ендоваскулярної реконструкції — у 28 (80%). Застосування гібридних технологій дозволило зберегти опороздатність НК у 30 (85,7%) пацієнтів.

УЛУЧШЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ ЛЕЧЕНИЯ РУБЦОВОГО СТЕНОЗА ТРАХЕИ ПУТЕМ ВКЛЮЧЕНИЯ В КОМПЛЕКС ТЕРАПИИ ДИПРОСПАНА В СОЧЕТАНИИ С НИЗКОИНТЕНСИВНЫМ ИНФРАКРАСНЫМ ЛАЗЕРНЫМ ИЗЛУЧЕНИЕМ

С. Б. Исрафилова, Э. М. Гасымов

РЕФЕРАТ

Обобщен опыт лечения 61 больного по поводу рубцового стеноза трахеи. Для улучшения результатов предложено включение в комплекс лечения дипроспана в сочетании с низкоинтенсивным инфракрасным лазерным излучением. Преимуществами предложенного способа лечения рубцового стеноза трахеи являются уменьшение выраженности хронического воспаления, уменьшение разрастания грануляционной ткани.

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ПУЛЬМОНЕКТОМІЇ ТА ПЛЕВРОПУЛЬМОНЕКТОМІЇ З ПРИВОДУ МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ

М. С. Опанасенко, О. В. Терешкович, М. І. Калениченко, В. І. Клименко, Б. М. Конік, О. Е. Кшановський, В. А. Кононенко, Л. І. Леванда, О. К. Обремська

РЕФЕРАТ

Проаналізовані результати виконання пульмонектомії (ПЕ) і плевропульмонектомії (ППЕ) у 89 хворих з приводу мультирезистентного (МР) деструктивного туберкульозу (ТБ) легень. Наведені інтраопераційні методи укріплення кукси бронха (КБ) з використанням полімерних матеріалів і перикардіальної жирової тканини (ПЖТ) на судинній ніжці, методи попередження післяопераційних ускладнень, особливості ведення післяопераційного періоду. Загальна ефективність оперативного лікування при використанні запропонованих методів у строки спостереження до 6 років становила 86,5%.

ВЫПОЛНЕНИЕ ЛИМФОДИССЕКЦИИ У БОЛЬНЫХ ВО ВРЕМЯ ОПЕРАТИВНОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ПО ПОВОДУ НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНОГО РАКА ЛЕГКОГО В РАННИХ СТАДИЯХ

А. П. Колесник

РЕФЕРАТ

В настоящее время дискутабельным является вопрос об объеме лимфодиссекции у больных, оперированных по поводу немелкоклеточного рака легкого (НМКРЛ) в ранних стадиях. Целью исследования было сравнение эффективности полной систематической медиастинальной лимфодиссекции (СМЛД) и неполной (НПМЛД). Из 154 больных, которых лечили в Запорожском областном клиническом онкологическом диспансере, полная СМЛД применена у 44, НПМЛД — у 110. У пациентов при НМКРЛ в стадии T2, T3 и периферической локализации опухоли после пульмонэктомии с НПМЛД отмечены значительно худшие показатели выживаемости, чем после полной СМЛД. Независимыми прогностическими факторами являются: гистологическая форма опухоли, объем оперативного вмешательства, объем лимфодиссекции. Выполнение полной СМЛД у больных, оперированных по поводу НМКРЛ в ранних стадиях, значительно улучшает результаты лечения.

ЗМІНИ ПЕРИТУМОРАЛЬНОЇ ТКАНИНИ ЯЄЧКА ПРИ ГЕРМІНОГЕННІЙ ПУХЛИНІ

С. В. Базалицька, А. В. Сакало, А. М. Романенко, В. С. Сакало, О. Д. Нікітін

РЕФЕРАТ

З метою визначення характерних морфологічних змін тканини яєчка, які можна вважати передраковими, досліджено перитуморальну тканину у 40 хворих з герміногенною пухлиною яєчка (ГПЯ), яким виконана орхіектомія та встановлений діагноз за класифікацією TNM. В перитуморальній тканині яєчка у 95% хворих виявлені ознаки порушення сперматогенезу, характерні для секреторної форми чоловічої неплідності. Поява атипових статевих клітин, що належали тестикулярній інтратубулярній неоплазії (TIN), в сім’яних канальцях, що відзначали у 60% спостережень, і виражена “лейдигізація” інтерстицію — у 82,5% — характерні ознаки, які можна характеризувати як передракові зміни перитуморальної тканини яєчка. Пацієнтів, у яких діагностують секреторну форму чоловічої неплідності, за умови виявлення атипових статевих клітин TIN в сім’яних канальцях і вираженої гіперплазії клітин Лейдига, відносять у групу підвищеного ризику виникнення раку яєчка, їм показаний диспансерний нагляд.

СПЕКТР ЖИРНИХ КИСЛОТ ЛІПІДІВ СИРОВАТКИ КРОВІ У ХВОРИХ

ПРИ ВИЯВЛЕННІ ПОЛІПІВ ШЛУНКА

Б. С. Полінкевич, П. Б. Пікас, Т. С. Брюзгіна

РЕФЕРАТ

Вивчений спектр жирних кислот (ЖК) ліпідів у сироватці крові у хворих з поліпами шлунка з використанням газорідинного хроматографа “Цвет — 500” з плазмоіонізаційним детектором в ізотермічному режимі. Кількість ЖК ліпідів у крові визначали за методом нормування площ шляхом виявлення піків вмісту метилових ефірів ЖК та їх частки. У хворих з поліпами шлунка  спектр ЖК ліпідів характеризується збільшенням суми ненасичених ЖК (в тому числі поліненасичених — ПК) та зменшенням суми насичених ЖК, що свідчить про порушення ліпідного метаболізму. Вираженість змін залежить від кількості поліпів

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВПЛИВ L—АРГІНІНУ, ІММОБІЛІЗОВАНОГО НА ХІРУРГІЧНОМУ ШОВНОМУ МАТЕРІАЛІ, НА ОКИСНЮВАЛЬНИЙ ОБМІН У НАВКОЛОРАНОВИХ ТКАНИНАХ ОПЕРОВАНОЇ ТОНКОЇ КИШКИ

Т. Г. Діхтенко, А. А. Левков, В. О. Костенко

РЕФЕРАТ

Вивчений спектр жирних кислот (ЖК) ліпідів у сироватці крові у хворих з поліпами шлунка з використанням газорідинного хроматографа “Цвет — 500” з плазмоіонізаційним детектором в ізотермічному режимі. Кількість ЖК ліпідів у крові визначали за методом нормування площ шляхом виявлення піків вмісту метилових ефірів ЖК та їх частки. У хворих з поліпами шлунка  спектр ЖК ліпідів характеризується збільшенням суми ненасичених ЖК (в тому числі поліненасичених — ПК) та зменшенням суми насичених ЖК, що свідчить про порушення ліпідного метаболізму. Вираженість змін залежить від кількості поліпів.

ВПЛИВ ПОЛІТРАВМИ НА ДИНАМІКУ ПІЗНЬОГО АПОПТОЗУ ТКАНИННИХ ЛІМФОЦИТІВ

Д. В. Козак, А. А. Гудима

РЕФЕРАТ

В експерименті вивчені зміни інтенсивності пізнього апоптозу лімфоцитів, виділених з різних органів, під впливом політравми. У тварин контрольної групи істотно більшою виявилася інтенсивність пізнього апоптозу лімфоцитів легень, у порівнянні з такою серця та печінки. В динаміці політравми для пізнього апоптозу лімфоцитів легень, серця та печінки характерні незначні зміни інтенсивності впродовж 2 год — 3 діб посттравматичного періоду з суттєвим збільшенням через 7 діб, зменшенням — на 14—21—шу добу і повторним збільшенням — на 28—му добу. Це найбільш характерне для лімфоцитів легень, значно менше — серця, ще менше — печінки.

КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ПЕРВЫЙ ОПЫТ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ NO—TOUCH ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЙ РЕЗЕКЦИИ

К. В. Копчак, А. В. Дувалко, Л. А. Перерва, Н. Г. Давиденко, А. А. Квасивка, С. В. Сухачев

ПРИМЕНЕНИЕ ИКРОНОЖНЫХ ПЕРФОРАНТНЫХ ЛОСКУТОВ

ПРИ РЕКОНСТРУКЦИИ ГОЛЕНИ И СТОПЫ

Д. А. Пасичный

РОЛЬ СУБОПЕРАЦІЙНОГО НЕЙРОМОНІТОРИНГУ У ЗБЕРЕЖЕННІ ЗОВНІШНЬОЇ ГІЛКИ ВЕРХНЬОГО ГОРТАННОГО НЕРВА

Ю. М. Стернюк